селянство

СЕЛЯ́НСТВО, а, с.

У суспільстві – верства сільськогосподарських виробників, що ведуть індивідуальне господарство на селі.

По суті, й тепер загальновизнане уявлення про особливість української душі формувалося на ґрунті суспільної ситуації, що склалася саме в XIX ст., коли селянство було основною масою українства і, фактично, являло собою дзеркало духовного світу українця взагалі (з наук. літ.);

// збірн. Селяни.

Мов талії води під теплим подихом весни, річкою текло українське селянство туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні – то полягти кістками на вічний спочинок... (М. Коцюбинський).

(1) Сере́днє селя́нство – те саме, що середня́цтво.