селянство

СЕЛЯ́НСТВО, а, с.

1. У досоціалістичних формаціях — клас перев. дрібних сільськогосподарських виробників, що ведуть індивідуальне господарство; велика експлуатована маса народу.

В селянстві бачимо ми головного з можливих союзників пролетаріату в справі довершення боротьби за свободу (Ленін, 13, 1971, 211);

Все виразніше звучали в літературі і журналістиці тема кріпосного селянства, вимога змінити його рабське становище, а у Чернишевського, Добролюбова, Шевченка — й вимога повного розкріпачення селянства (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959,17);

// збірн. Селяни.

Мов талії води під теплим подихом весни, річкою текло українське селянство туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок… (Коцюб., І, 1955, 336).

2. У соціалістичній формації — клас трудівників села, об’єднаних у виробничі кооперативи, засновані на суспільній кооперативній власності, колективній праці, вільній від експлуатації.

Радянське колгоспне селян-ство — це нове селянство, яке народилося і виросло в результаті здійснення ленінського кооперативного плану (Ком. Укр„ 12, 1969, 7).