селянський

СЕЛЯ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до селяни́н.

..конфіскація поміщицьких земель і повна перемога селянської демократії означає максимум можливої при капіталізмі швидкості розвитку продуктивних сил (Ленін, 15, 1971, 71);

Вже почали розходитися, коли тут при вході на цвинтар появилася селянська процесія (Кобр., Вибр., 1954, 188);

// Який походить із класу селян або живе в селі.

Підпанок зріс між селянськими дітьми, зазнав доволі всякого лиха (Н.-Лев., І, 1956, 131);

Скинення царя і самодержавства ми, вчителі, селянські сини, чиновники дев’ятого класу, вустріли з величезною радістю (Довж., І, 1958, 15);

Він побачив молодого селянського парубчака (Мик., II, 1957, 344);

// Належний селянинові, селянам.

На стрісі, край угла селянської хати, Сів ворон та й кряче, недолю віщує (Фр., XIII, 1954, 94);

Посипалась на стіл селянські мідяки, і отець Миколай невдоволено пробубонів: — Забувають анциболоти про святу церкву (Стельмах, І, 1962, 414);

// Власт. селянинові, селянам.

В її брунатне обличчя, схоже на суху зморшкувату грушу, навіки залягла селянська доброта (Стельмах, І, 1962, 232);

// Вигот., зробл. селянином, селянами.

У відрі стоїть глек з молоком, сир у капустяному листі, біла селянська паляниця (Ю. Янов., І, 1954, 61);

Глухо охнули за цвинтарем фортечні гармати, коли на довгих сувоях селянського полотна плавно спускали труну в могилу (Тулуб, В степу.., 1964, 189);

// Який звичайно вживають, використовують, носять і т. ін. селяни.

Хліб та вода — селянська (козацька) їда (Укр.. присл.., 1963, 62);

Їх [втікачів] привезено селянським возом під конвоєм двох стражників (Смолич, II, 1958, 58);

— На, на, забирай! — охоче погодився Маковей, сам викидаючи з тачанки румунове багатство: ковдру, ранець, облізлу смушеву селянську шапку. — Мені, крім коней, нічого не треба! (Гончар, III, 1959, 73);

// Признач. для селян.

Коли іншим приходила спадки, коли інші добувала хитрі гроші, продавали чортові душу, він понадіявся на своє здоров’я, на свої руки і горду вдачу, він не продав чортові душу, але мало не всю силу заклав у селянський банк (Стельмах, II, 1962, 110);

Зростання тиражу селянських газет і зростання сількорівського руху висуває селянську пресу як одно з могутніх знарядь проведення політики партії на селі (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 307).