середа
СЕРЕДА́, и́, ж.
Назва третього дня тижня (після неділі).
В середу рано Гнат найняв підводу й одіслав Олександрі її скриню (М. Коцюбинський);
– Дядьку-капітане! – гукає хтось з берега. – З середою вас! (О. Гончар).
(1) Перепла́вна середа́ – православне весняне свято, що припадало на середину між Паскою і Трійцею.
В переплавну середу перепливають .. річку, щоб судорога не змикала ноги, як плаватиме (Номис);
Довго стояла вода весняна, пам'ятаю. Ще в переплавну середу було її багато по левадах і долинах (О. Довженко).
◇ Криви́тися / скриви́тися як середа́ на п'я́тницю див. криви́тися;
(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) середа́ на п'я́тницю, зі сл. криви́тися, скриви́тися і т. ін., жарт. – дуже.
Раз Олеся наготувала такого борщу, що Балабуха вхопив ложку в рот, скривився, як середа на п'ятницю (І. Нечуй-Левицький);
Він .. намагався приховати перед товаришами свою огиду до горілки. – Не кривись, як середа на п'ятницю! – гукали товариші (М. Ю. Тарновський);
– А тут я ще спіткнувся і ногу підвернув, аж скрикнув, так заболіло. Сів я на землю і скрививсь, як середа на п'ятницю (В. Нестайко);
Побачивши в своєму обійсті незаможників, бундючний Жежеря скривився, мов середа на п'ятницю (В. Речмедін).
Значення в інших словниках
- середа — середа́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири середи́ Орфографічний словник української мови
- середа — [сеиреида] -ди, зн. сереиду, ор. -ойу, мн. сереидие, сереид дв'і сеиреиди Орфоепічний словник української мови
- середа — -и, ж. Назва третього дня тижня (після неділі). Переплавна середа — православне весняне свято між Великоднем і Трійцею. Великий тлумачний словник сучасної мови
- середа — В середу постила, а кобилу вкрала. Побожна та злодійкувата. Гуляла і середа, як ще була молода. І стара баба гуляла, як була дівчиною. Не все в середу Петра. Щастя не все трапляється. Середу твердо держить, а за чужим дрижить. Постить, а краде. Приповідки або українсько-народня філософія
- середа — як (мов, ні́би і т. ін.) середа́ на п’я́тницю, зі сл. криви́тися, скриви́тися і т. ін., жарт. Дуже. Раз Олеся наготувала такого борщу, що Балабуха вхопив ложку в рот, скривився, як середа на п’ятницю (І. Нечуй-Левицький); Він .. Фразеологічний словник української мови
- середа — СЕ́РЕД кого, чого, прийм. (при означенні осіб, предметів і т. ін., в оточенні яких перебуває хто-, що-небудь або відбувається якась дія), ПО́СЕРЕ́Д, МІЖ ким, чим, ПО́МІЖ ким, чим, МЕЖ (МЕЖИ́) ким, чим, розм., ПОМЕ́ЖИ ким, чим, розм., СЕРЕДИ́ заст. Словник синонімів української мови
- середа — Середа́, -ди́, -ді́; се́реди, се́ред Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- середа — СЕРЕДА́, и́, ж. Назва третього дня тижня (після неділі). В середу рано Гнат найняв підводу й одіслав Олександрі її скриню (Коцюб., І, 1955, 34); — Дядьку-капітане! — гукає хтось з берега. — З середою вас! (Гончар, Тронка, 1963, 150). ◊ Криви́тися (скриви́тися) як середа́ на п’я́тницю див. пя́тниця. Словник української мови в 11 томах
- середа — Середа, -ди ж. Среда. Ще не біда, що без риби середа. Ном. № 7229. Словник української мови Грінченка