середній

СЕРЕ́ДНІЙ, я, є.

1. Який міститься, знаходиться в середині, між двома особами, предметами, смугами і т. ін.; який однаково віддалений від кінців, країв чого-небудь.

В одчиненому вікні, ліворуч від гайкових середніх дверей, з'являється Любов (Леся Українка);

Бічні вершники на мить притримали коней, а середній помчав далі (З. Тулуб);

Вутаньці випало сидіти в середніх рядах, недалеко від трибуни (О. Гончар);

Тамарі припало верхнє місце [на нарах], аж під дахом, середнє – Марині Хомівні, а внизу – Олечці (А. Хижняк);

// Другий за віком із трьох (дітей, братів, сестер).

Нас було три брати; я – найменший, хлопчиком після батька остався. Середній одруживсь і покинув чумацтво (Марко Вовчок);

– Який там чорт собак дратує? – гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний).

2. Який припадає на проміжок між початком і кінцем певного відрізку часу.

Заслати [журнал] зможу у середніх числах серпня, бо в перших лагоджусь знову в дорогу (Панас Мирний).

3. Який міститься, знаходиться у внутрішній частині чого-небудь.

Син і дочка Теокріта у своєму середньому дворикові (Леся Українка);

На терасу вийшов доктор Гальванеску. Він з'явився з середніх покоїв (Ю. Смолич).

4. Проміжний за своїми ознаками, властивостями між двома крайніми, протилежними ознаками, властивостями (між великим і малим, високим і низьким, важким і легким і т. ін.).

Поміж повітовим панством наша сім'я лічилася за людей середнього достатку (Панас Мирний);

Найліпше вподобалася промова одного сторонського селянина середнього росту (Л. Мартович);

Я сидів і переглядав газети, які в провідних статтях і фельєтонах [фейлетонах] страшенно клопоталися про те, чи буде наша нова Дума ліва, чи буде вона права, чи буде середня (В. Самійленко);

// Який займає проміжне становище за соціальним статусом.

Цехові майстри були витіснені промисловим середнім станом (з публіц. літ.);

На соймику магнати демократичні, щоб заручитися голосами середньої та дрібної шляхти (З. Тулуб);

// у знач. ім., перев. мн. сере́дні, ніх, розм. Те саме, що середня́цтво.

– Кого ж ви ждете? – Голоти. Переказали, ждіть нас, будемо палити. Щоб не було ні бідних, ані багатих, самі середні (М. Коцюбинський);

Четвертий хотів так рівняти багатого з бідним, щоб тільки середні залишалися (М. Стельмах);

// Який займає проміжне становище між старшим і молодшим за званням, посадою тощо.

Середній медичний персонал.

5. Який нічим не вирізняється, не визначається серед кого-, чого-небудь; посередній; ні хороший, ні поганий.

Зайвого комізму, до якого так спокушає середніх акторів роль Возного в “Наталці Полтавці”, Саксаганський свідомо уникав, даючи строго характерний образ (М. Рильський);

Сценарій – це авторське бачення світу. Якщо сценарій хороший, то навіть середній режисер може зробити гарний фільм (з газ.).

6. Який одержують діленням суми декількох величин на їх кількість; типовий, нормальний для групи яких-небудь явищ.

Щоб вивести середню добову температуру, складають результати чотирьох спостережень і суму ділять на 4 (з навч. літ.);

Зіставляючи собівартість продукції з середньою ціною її реалізації, можна виявляти, наскільки вигідна господарству та чи інша культура або галузь (з публіц. літ.);

// у знач. ім. сере́днє, нього, с., мат. Величина, яку одержують діленням суми декількох чисел на їх кількість.

Середнє арифметичне;

Середнє геометричне.

(1) В сере́дньому – виходячи з середньої величини, норми.

– Щоб не подумали, що я вигадую – прочитаю вам, скільки й де збирається в середньому хліба з десятини, – підніс [Тугаєвич] до очей папірець і почав вичитувати (М. Стельмах).