середній
сере́дній
-я, -є.
1》 Який міститься, знаходиться в середині, між двома особами, предметами, смугами і т. ін.; який однаково віддалений від кінців, країв чого-небудь.
|| Другий за віком із трьох (дітей, братів, сестер).
Середній палець — палець, розташований між вказівним та безіменним пальцями.
2》 Який припадає на проміжок між початком і кінцем певного відрізку часу.
3》 Який міститься, знаходиться у внутрішній частині чого-небудь.
Середнє вухо — частина слухового органа, розташована за барабанною перетинкою.
4》 Проміжний за своїми ознаками, властивостями між двома крайніми, протилежними ознаками, властивостями (між великим і малим, високим і низьким, важким і легким, передовим і відсталим і т. ін.).
|| Який займає проміжне становище в середині класу або між двома класами, двома суспільними станами, угрупованнями і т. ін.
|| у знач. ім., перев. мн. середні, -ніх, розм. Те саме, що середняцтво.
|| Який займає проміжне становище між старшим і молодшим за званням, посадою тощо. Середній медичний персонал.
Середній рід — граматична категорія, властива деяким мовам, що мають форми трьох родів (протиставляється чоловічому і жіночому).
Середній стан — граматична категорія, до якої належать дієслова, що означають дію безвідносно до об'єкта.
Середня освіта — освіта, здобута по закінченні середньої школи або середнього навчального закладу.
5》 Який нічим не вирізняється, визначається серед кого-, чого-небудь; посередній; ні хороший, ні поганий.
6》 Якого одержують діленням суми декількох величин на їх кількість; типовий, нормальний для групи яких-небудь явищ.
|| у знач. ім. середнє, -нього, с., мат. Величина, яку одержують діленням суми декількох чисел на їх кількість. Середнє арифметичне. Середнє геометричне.
В середньому — виходячи з середньої величини, норми.
Значення в інших словниках
- середній — сере́дній прикметник Орфографічний словник української мови
- середній — Осередній, осередковий; (- дітей) середущий, середульший; (двір) внутрішній; (між А і Б) проміжний; (- освіту) загальний, іст. гімназіяльний; (- літа) немолодий, з. середовий; (артист) посередній; (- величини) пересічний. Словник синонімів Караванського
- середній — [сеиред(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- середній — (в родині) середущий, (врожай) пересічний, (здібність) звичайний, (зріст) немалий, (освіта) середня, (розмір) помірний Словник чужослів Павло Штепа
- середній — СЕРЕ́ДНІЙ, я, є. 1. Який міститься, знаходиться в середині, між двома особами, предметами, смугами і т. ін.; який однаково віддалений від кінців, країв чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- середній — сере́дньої руки́. Який нічим не вирізняється серед інших; звичайний або посередній. “Колос” трохи вередує, хоча й має два барабани. А ось СК-4 (комбайн) геть захекується, як ото середньої руки косар, котрому вже до обіду всередині ріже (З газети). Фразеологічний словник української мови
- середній — ПОСЕРЕ́ДНІЙ (нічим не примітний, не добрий і не поганий), СЕРЕ́ДНІЙ, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ДРУГОРЯ́ДНИЙ, ТРЕТЬОРЯ́ДНИЙ, ТРЕТЬОКЛА́СНИЙ, НЕБЛИСКУ́ЧИЙ, ТА́К СОБІ розм. Вона посередня піаністка, в цьому не було жодного сумніву, але це її ніяк не бентежило (Л. Словник синонімів української мови
- середній — Сере́дній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- середній — СЕРЕ́ДНІЙ, я, є. 1. Який міститься, знаходиться в середині, між двома особами, предметами, смугами і т. ін.; який однаково віддалений від кінців, країв чого-небудь. В одчиненому вікні, ліворуч від гайкових середніх дверей, з’являється Любов (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- середній — Середній, -я, -є 1) Средній, срединный. Чуб. V. 938. Поперед війська не вихвачайся, а позад війська не зоставайся, держися війська все середнього. АД. І. 16. 2) Среднихъ лѣтъ. Ой маненьких потоптала (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала. н. п. Словник української мови Грінченка