середохрестя
СЕРЕДОХРЕ́СТЯ, я, с.
1. Два бруски, дві планки і т. ін., з'єднані навхрест.
Сновигали [прикажчики] попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок (М. Стельмах).
2. діал. Роздоріжжя.
3. церк. Те саме, що середопі́стя.
– Склав я за зиму ще півсотні і так ото в середохрестя подався додому (М. Коцюбинський);
Господар брав з собою “хрест”, спечений на “середньохресному” тижні, сівню, насіння і виїжджав у поле (О. Воропай).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- середохрестя — середохре́стя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- Середохрестя — Середа Хрестопоклонного тижня — середина Великого Посту; Переполовення святої Чотиридесятниці Словник церковно-обрядової термінології
- середохрестя — див. роздоріжжя Словник синонімів Вусика
- середохрестя — -я, с. 1》 Два бруски, дві планки і т. ін., з'єднані навхрест. 2》 діал. Роздоріжжя. 3》 церк. Те саме, що середопістя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- середохрестя — РОЗДОРІ́ЖЖЯ (розгалуження шляхів, стежок), РОЗПУ́ТТЯ, ПЕРЕПУ́ТТЯ, РО́ЗСТАНЬ, РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ПЕРЕ́ТИН, ПЕРЕХРЕ́СТЯ, СХРЕ́ЩЕННЯ, ПЕРЕХРЕЩЕННЯ, СХРЕ́СТЯ, РОЗХРЕ́СТЯ розм., СЕРЕДОХРЕ́СТЯ діал. (перев. Словник синонімів української мови
- середохрестя — Середохре́стя, -стя, -стю, -стям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- середохрестя — СЕРЕДОХРЕ́СТЯ, я, с. 1. Два бруски, дві планки і т. ін., з’єднані навхрест. Сновигали [прикажчики] попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок (Стельмах, І, 1962, 186). 2. діал. Роздоріжжя. 3. церк. Те саме, що середопі́стя. Словник української мови в 11 томах
- середохрестя — Перетин середньої нави і трансепту в базилікальній культовій будівлі або центральне ядро хрестово-купольної (синонім — перехрестя). У католицьких храмах С. зовні часто відзначалося високою баштою з вузькими вікнами і високим наметом (сигнатуркою), у православних — барабаном і куполом. Архітектура і монументальне мистецтво
- середохрестя — Середохрестя, -тя с. 1) Крестопоклонная недѣля. Грин. II. 93. Аж ось зараннє стало сонечко припікати, неначе о правій середі, а ще тілько середохрестє. Кв. 2) Мѣсто, гдѣ расходятся дороги. О. 1862. IX. 69. Словник української мови Грінченка