1. Словник синонімів української мови

середохрестя

РОЗДОРІ́ЖЖЯ (розгалуження шляхів, стежок), РОЗПУ́ТТЯ, ПЕРЕПУ́ТТЯ, РО́ЗСТАНЬ, РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ПЕРЕ́ТИН, ПЕРЕХРЕ́СТЯ, СХРЕ́ЩЕННЯ, ПЕРЕХРЕЩЕННЯ, СХРЕ́СТЯ, РОЗХРЕ́СТЯ розм., СЕРЕДОХРЕ́СТЯ діал. (перев. у населеному пункті); РОЗВИ́ЛКА, РОЗВИ́ЛИНА, РОЗГІ́ЛКА, РОЗГІ́ЛЛЯ розм., РОЗГІ́ЛЕННЯ розм. З роздоріжжя Маланка з Максимом завернули на сусідню вулицю (К. Гордієнко); Сядем було з дідом на розпутті, співаємо (Д. Мордовець); Еней так з човна закричав: — Іду к Еварду погостити, На перепутті одпочити (І. Котляревський); Коли Терентій виїхав за село, у полі, недалеко від розстані, він почув, як хтось славно грає на скрипці (М. Стельмах); То стрічалися, то розминались, Розлучились на розтоках міст (М. Рильський); — Заїдьмо, може, до мене? — перепочинеш трохи, — запитався Максим, доїхавши до перехрестя двох доріг (Л. Яновська); Бойова машина розвернулася й стала проти схрещення вулиць (М. Чабанівський); На схресті вулиць, біля обертових щитів афішних, свіжими шовками Шурстять стрункі дівчата (І. Вирган); На розхресті солдатських доріг тремтять, мов деревцята на осіннім вітрі, посиротілі діти!.. (В. Бабляк); Попереду була розвилка. Праворуч дорога вела на вокзал, ліворуч — на фабрику (М. Ю. Тарновський); Семен поїхав ходою. Все одно він міг їхати тільки до розвилини, де зливалися в одно дві дороги від станції (Л. Смілянський); На стежині зосталась дружина, А він далі на захід побіг... Оглянувся — стоїть жоржина На розгіллі нічних доріг (М. Вінграновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. середохрестя — середохре́стя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. Середохрестя — Середа Хрестопоклонного тижня — середина Великого Посту; Переполовення святої Чотиридесятниці Словник церковно-обрядової термінології
  3. середохрестя — див. роздоріжжя Словник синонімів Вусика
  4. середохрестя — -я, с. 1》 Два бруски, дві планки і т. ін., з'єднані навхрест. 2》 діал. Роздоріжжя. 3》 церк. Те саме, що середопістя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. середохрестя — СЕРЕДОХРЕ́СТЯ, я, с. 1. Два бруски, дві планки і т. ін., з'єднані навхрест. Сновигали [прикажчики] попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок (М. Стельмах). 2. діал. Роздоріжжя. 3. церк. Те саме, що середопі́стя. Словник української мови у 20 томах
  6. середохрестя — Середохре́стя, -стя, -стю, -стям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. середохрестя — СЕРЕДОХРЕ́СТЯ, я, с. 1. Два бруски, дві планки і т. ін., з’єднані навхрест. Сновигали [прикажчики] попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок (Стельмах, І, 1962, 186). 2. діал. Роздоріжжя. 3. церк. Те саме, що середопі́стя. Словник української мови в 11 томах
  8. середохрестя — Перетин середньої нави і трансепту в базилікальній культовій будівлі або центральне ядро хрестово-купольної (синонім — перехрестя). У католицьких храмах С. зовні часто відзначалося високою баштою з вузькими вікнами і високим наметом (сигнатуркою), у православних — барабаном і куполом. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. середохрестя — Середохрестя, -тя с. 1) Крестопоклонная недѣля. Грин. II. 93. Аж ось зараннє стало сонечко припікати, неначе о правій середі, а ще тілько середохрестє. Кв. 2) Мѣсто, гдѣ расходятся дороги. О. 1862. IX. 69. Словник української мови Грінченка