1. Словник української мови у 20 томах

сержант

СЕРЖА́НТ, а, ч.

В армії, міліції – звання або чин молодшого командного складу, а також особа, що має це звання.

Пішовши в перші дні війни на фронт, Гончар воював рядовим солдатом, потім сержантом, був командиром обслуги батальйонного міномета, старшиною мінометної батареї (з наук. літ.);

Він почав війну сержантом, А майором закінчив! (І. Нехода);

Сержант міліції, якого підсадили до нас, час від часу кректав: – Ну й погодка!.. (І. Муратов);

// іст. В армії XVIII ст. – піхотний унтер-офіцер.

Він був страшнійший [страшніший] од сержанта, Бо всіх за все по спині стриг (І. Котляревський).

(1) Моло́дший сержа́нт – перше звання молодшого командного складу.

Молодший сержант Гринін і рядовий Іванов ішли дозорною стежкою, уважно перевіряючи місцевість вздовж лінії кордону (з публіц. літ.);

(2) Ста́рший сержа́нт – третє військове звання молодшого командного складу.

– Тікай, поки цілий! – закричав у телефон старший сержант сибіряк Дубровін, що замінив пораненого Пахомова (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сержант — сержа́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сержант — [сеиржант] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. сержант — -а, ч. В армії, міліції – звання або чин молодшого командного складу, а також особа, що має це звання. || іст. У дореволюційній армії 18 ст. – піхотний унтер-офіцер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сержант — Наддесятник, див. фельдфебель Словник чужослів Павло Штепа
  5. сержант — сержа́нт (франц. sergent, від лат. serviens – службовець) військове звання молодшого командного складу Збройних Сил СРСР та в ряді ін. країн. В СРСР існують звання молодший С., сержант і старший сержант. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. сержант — Сержа́нт, -та; -жа́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сержант — СЕРЖА́НТ, а, ч. В армії, міліції — звання або чин молодшого командного складу, а також особа, що має це звання. Пішовши в перші дні війни на фронт, Гончар воював рядовим солдатом, потім сержантом, був командиром обслуги батальйонного міномета... Словник української мови в 11 томах