сестра

СЕСТРА́, и́, ж.

1. Кожна з дочок стосовно до інших дітей того ж батька або матері.

Добро́, у кого є госпо́да, А в тій госпо́ді є сестра Чи мати добрая (Т. Шевченко);

Приїхали надвечір усі богуславські панки з синами, приїхали Олесині сестри (І. Нечуй-Левицький);

В осінню ніч сорок першого року прощання лунали над Дніпром. Батьки й матері прощалися з дітьми, чоловіки з жінками, брати з сестрами (О. Довженко);

* У порівн. Не нянькою була Оленка в панії.., а рідною сестрою (П. Куліш);

– Я ж люблю Зоню, як рідну, як сестру! (Леся Українка);

// перен. Що-небудь близьке, споріднене.

Сила і спритність, кажуть, – рідні сестри. Де одна не впорається, там друга прийде на підмогу (С. Добровольський);

Я не все тоді зрозумів з його слів. Але відчував, що є правда у тому кожному слові, і за ту правду любив. Недаром же кажуть: любов – правді сестра (І. Муратов).

2. Жінка, яку єднають з ким-небудь спільні інтереси, прагнення, спільне становище і т. ін.

Обплітали його білі, худенькі руки визволених сестер, чешок і словачок, котрих подоляк навіть не встигав запам'ятати в обличчя (О. Гончар).

3. Ласкаве звертання до сторонньої особи жіночої статі (перев. однакового віку з тим, хто звертається).

– Ідіть, сестро, до Семена, йдіть, любо! Вам буде краще (М. Коцюбинський);

– Може, сестро, взяти собі хустку! – сказала молодиця до однієї дівчини (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Ой бандуро, рідна сестро, Золотії струни! Вложи в неї моє серце, Високії думи (П. Куліш).

4. також у сполуч. зі сл. медична, санітарна. Особа середнього медичного персоналу в лікувальних закладах.

Роздягнутий по пояс, він стояв у садку в медсанбаті перед сестрою й, піднявши руки на голову, поволі повертався, вмотуючись таким чином в бинт (О. Довженко);

Коридором тихо забігали медичні сестри й санітарки (В. Кучер);

У дні пожежі світової, коли в крові конала мла, ти санітарною сестрою в Червону Армію пішла (В. Сосюра).

5. Член жіночого релігійного братства; черниця.

Сестра Аркадія, скромно спустивши вії над пісним видом, спішилась до матушки з букетом троянд (М. Коцюбинський);

Вона довго не насмілювалась постукати у браму монастиря сестер василіанок по вулиці Сапеги (Ірина Вільде).

(1) Сестра́ у пе́рших <�Двою́рідна сестра́> – дочка дядька або тітки;

(2) Зве́дена сестра́ – яка доводиться сестрою, будучи дочкою мачухи або вітчима;

(3) Моло́чна сестра́ – дочка годувальниці стосовно вигодуваних нею чужих дітей, а також ці діти стосовно дочки годувальниці;

(4) Назва́на (нарече́на) сестра́ – та, з якою хто-небудь побратався;

(5) Патрона́жна сестра́ – медична сестра, яка обслуговує хворих і немовлят у них удома;

(6) Сестра́ милосе́рдя <�Милосе́рдна сестра́>, заст. – медична сестра.

– Я сиджу біля нього [Миколи Федоровича]. Замість сестри милосердя (І. Франко);

І віднесли в шпиталь зомлілую дівчину. І прийняли її там сестри милосердні (Леся Українка);

Шовкун так тихо, обережно вклав огрядного бійця, що той .. навіть подякував. – Вам би милосердною сестрою бути, – кволо промовив він Шовкунові (О. Гончар);

(7) Ста́рша сестра́ – медична сестра, одним із обов'язків якої є стежити за роботою середнього і молодшого медичного персоналу.

Оксана Пилипівна .. вже років двадцять жила вдовою і працювала старшою сестрою в одній із міських лікарень (В. Козаченко);

(8) Сестра́ у дру́гих <�Трою́рідна сестра́> – дочка двоюрідного дядька або тітки.

Троюрідна сестра російського літературного критика Д. І. Писарєва. Була знайома з Т. Шевченком, П. Кулішем, М. Костомаровим, І.Тургенєвим, Жулем Верном (з наук. літ.);

В коло перекладачок потрапила і сестра у других Опанаса Васильовича – Катруся Керстен (з наук.-попул. літ.);

(9) Хреще́на сестра́ – та, хто має з ким-небудь спільних хрещених батька або матір;

(10) Христо́ва сестра́ – черниця; затворниця.

Ще сили “господньої” вистачає, щоб прогодувати триста чоловік христових сестер і прогодувати, хоч і “скудно”, але так, щоб можна все-таки і хвалу всевишньому сильним голосом поперти... (Остап Вишня).

△ (11) Меди́чна сестра́ – особа, яка належить до середнього медичного персоналу в лікувальних закладах.

Швидко, майже без слів працювали лікар і медичні сестри (С. Журахович).

◇ (12) Ва́ша сестра́ – всі жінки, жіноцтво.

Кіко [скільки] він вашої сестри, отаких-о мав – хо-хо! Так у него [нього] ув кожнім ув селі по любасці (Г. Хоткевич);

Як брат з сестро́ю див. брат.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сестра — сестра́ іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири сестри́ Орфографічний словник української мови
  2. сестра — При підметі, вираженому зворотами сестра з братом, сестра з сестрою тощо, присудок уживається: а) у формі множини. Хоч сестра Секлета вкупі з сестрою Мартою збирали там ягоди, але вони вже півроку як не розмовляли з собою (М. Літературне слововживання
  3. сестра — (двоюрідна) сестра у перших, (троюрідна) сестра у других; П. подруга, товаришка, друг; (названа) посестра; (медична) медсестра, сестра-жалібниця; ЦЕР. черниця; як зв. СЕСТРО! жінко! тітко! дівчино! сестриця, сестричка. Словник синонімів Караванського
  4. сестра — [сеистра] -ри, д. і м. -р'і, кл. сестро, мн. сестрие, сестеир/сеистер, сестрам дв'і сеистри Орфоепічний словник української мови
  5. сестра — -и, ж. 1》 Кожна з дочок стосовно до інших дітей того ж батька або матері. || перен. Що-небудь близьке, споріднене. Двоюрідна сестра; Сестра у перших — дочка дядька або тітки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сестра — І сестра собі несла. Кожен дбає про себе. Прибічна сестра. Коханка, любаска, незаконна жінка. Сестра сестрі заздрить в красоті. Кожна жінка хоче бути найгарнішою. Вона заздрить в цьому навіть рідній сестрі. Сестра собі несла, брат собі рад, а зять хоче взять. Кожний дбає про себе. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. сестра — ва́ша сестра́. Всі жінки, жіноцтво. Кіко (скільки) він вашої сестри, отаких-о мав — хо-хо! Так у него (нього) ув кожнім ув селі по любасці (Г. Хоткевич). на́ша сестра́. (Катря:) Нашій сестрі тільки й на думці, аби з хлопцями пожирувати (С. Васильченко). Фразеологічний словник української мови
  8. сестра — МЕДСЕСТРА́, МЕДИ́ЧНА СЕСТРА́, СЕСТРА́ розм., ЖАЛІБНИ́ЦЯ заст., СЕСТРА́-ЖАЛІБНИ́ЦЯ заст., СЕСТРА́ МИЛОСЕ́РДЯ заст., МИЛОСЕ́РДНА СЕСТРА́ заст. Увійшла медсестра, принесла термометри — міряли вечірню температуру (В. Словник синонімів української мови
  9. сестра — Сестра́, -ри́, -рі́, се́стро! се́стри, сесте́р, се́страм, се́страми Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сестра — СЕСТРА́, и́, ж. 1. Кожна з дочок стосовно до інших дітей того ж батька або матері. Добро́, у кого є госпо́да, А в тій госпо́ді є сестра Чи мати добрая (Шевч., II, 1963, 97); Приїхали надвечір усі богуславські панки з синами, приїхали Олесині сестри (Н. Словник української мови в 11 томах