1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сестра

сестра́

-и, ж.

1》 Кожна з дочок стосовно до інших дітей того ж батька або матері.

|| перен. Що-небудь близьке, споріднене.

Двоюрідна сестра; Сестра у перших — дочка дядька або тітки.

Молочна сестра — дочка годувальниці стосовно вигодуваних нею чужих дітей, а також ці діти стосовно дочки годувальниці.

Троюрідна сестра; Сестра у других — дочка двоюрідного дядька або тітки.

2》 Жінка, яку єднають із ким-небудь спільні інтереси, прагнення і т. ін.

Ваша сестра — ви, ти і подібні до вас, до тебе.

Наша сестра — ми, я і подібні до нас, до мене.

3》 Ласкаве звертання до сторонньої особи жіночої статі (перев. однакового віку з тим, хто звертається).

4》 також у сполуч. зі сл. медична, санітарна. Особа середнього медичного персоналу в лікувальних закладах. Сестра милосердя.

Патронажна сестра — медична сестра, яка обслуговує хворих і немовлят у них удома.

Сестра-хазяйка — особа, що відає господарством (білизною, інвентарем, іноді – харчуванням і т. ін.) у лікувальному закладі, будинку відпочинку і т. ін.

Старша сестра — медична сестра, одним із обов'язків якої є стежити за роботою середнього і молодшого медичного персоналу.

5》 Член жіночого релігійного братства; черниця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сестра — сестра́ іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири сестри́ Орфографічний словник української мови
  2. сестра — При підметі, вираженому зворотами сестра з братом, сестра з сестрою тощо, присудок уживається: а) у формі множини. Хоч сестра Секлета вкупі з сестрою Мартою збирали там ягоди, але вони вже півроку як не розмовляли з собою (М. Літературне слововживання
  3. сестра — (двоюрідна) сестра у перших, (троюрідна) сестра у других; П. подруга, товаришка, друг; (названа) посестра; (медична) медсестра, сестра-жалібниця; ЦЕР. черниця; як зв. СЕСТРО! жінко! тітко! дівчино! сестриця, сестричка. Словник синонімів Караванського
  4. сестра — [сеистра] -ри, д. і м. -р'і, кл. сестро, мн. сестрие, сестеир/сеистер, сестрам дв'і сеистри Орфоепічний словник української мови
  5. сестра — СЕСТРА́, и́, ж. 1. Кожна з дочок стосовно до інших дітей того ж батька або матері. Добро́, у кого є госпо́да, А в тій госпо́ді є сестра Чи мати добрая (Т. Шевченко); Приїхали надвечір усі богуславські панки з синами, приїхали Олесині сестри (І. Словник української мови у 20 томах
  6. сестра — І сестра собі несла. Кожен дбає про себе. Прибічна сестра. Коханка, любаска, незаконна жінка. Сестра сестрі заздрить в красоті. Кожна жінка хоче бути найгарнішою. Вона заздрить в цьому навіть рідній сестрі. Сестра собі несла, брат собі рад, а зять хоче взять. Кожний дбає про себе. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. сестра — ва́ша сестра́. Всі жінки, жіноцтво. Кіко (скільки) він вашої сестри, отаких-о мав — хо-хо! Так у него (нього) ув кожнім ув селі по любасці (Г. Хоткевич). на́ша сестра́. (Катря:) Нашій сестрі тільки й на думці, аби з хлопцями пожирувати (С. Васильченко). Фразеологічний словник української мови
  8. сестра — МЕДСЕСТРА́, МЕДИ́ЧНА СЕСТРА́, СЕСТРА́ розм., ЖАЛІБНИ́ЦЯ заст., СЕСТРА́-ЖАЛІБНИ́ЦЯ заст., СЕСТРА́ МИЛОСЕ́РДЯ заст., МИЛОСЕ́РДНА СЕСТРА́ заст. Увійшла медсестра, принесла термометри — міряли вечірню температуру (В. Словник синонімів української мови
  9. сестра — Сестра́, -ри́, -рі́, се́стро! се́стри, сесте́р, се́страм, се́страми Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сестра — СЕСТРА́, и́, ж. 1. Кожна з дочок стосовно до інших дітей того ж батька або матері. Добро́, у кого є госпо́да, А в тій госпо́ді є сестра Чи мати добрая (Шевч., II, 1963, 97); Приїхали надвечір усі богуславські панки з синами, приїхали Олесині сестри (Н. Словник української мови в 11 томах