сик
СИК, у, ч., діал.
Сичання.
Коли Гриць появився між ними [гусьми] з прутом, .. зразу всі очі звернулися на нього і тілько один німіючий сик здивування дався чути (І. Франко);
Ворожий сик, прошибаючий, пронизливий свист оповістив його [поїзда] приїзд (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сик — сик іменник чоловічого роду сичання діал. Орфографічний словник української мови
- сик — -у, ч., діал. Сичання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сик — СИК, у, ч., діал. Сичання. Коли Гриць появився між ними [гусьми] з прутом,.. зразу всі очі звернулися на нього і тілько один німіючий сик здивування дався чути (Фр., II, 1950, 60); Ворожий сик, прошибаючий, пронизливий свист оповістив його [поїзда] приїзд (Коб., І, 1956, 451). Словник української мови в 11 томах