сировий

СИРОВИ́Й, а́, е́.

1. Грубий, небілений (про тканину, нитки і т. ін.).

Дуже змінився й батько. Постарів ніби чи, може, що відпустив бороду та ходив у довгополій, з сирового полотна сорочці під пасок і босий (А. Головко);

Біля комори Марія ножем розрізує яблука-падалицю, нанизує ті кружальця на сирову нитку (А. Шиян);

// Зробл. із грубої, небіленої тканини.

Коли ж випадав вечір, вільний від нарядів, тоді, вишикувавшись у своїх сирових домотканих мундирах, геройське незаможницьке військо хвацько крокувало з піснями (О. Гончар);

Він був одягнутий у сирову сорочку з домотканого полотна, довгу до колін (С. Чорнобривець).

2. Признач. для дальшої промислової обробки й виготовлення готового продукту; не до кінця оброблений.

Добуту з надр землі так звану сирову нафту, перше ніж направити споживачам, треба належним способом переробити (з наук.-попул. літ.);

// перен. Не до кінця відшліфований, не оброблений як слід.

Роблячи їх [поправки], я мав на меті подати Вам .. лиш сировий матеріал, як ми умовились з Вами. Переглядаючи рукопис, Ви можете прийняти або одкинути їх (М. Коцюбинський);

Весь історичний матеріал в романі [“Людолови” З. Тулуб] художньо трансформований, використаний як джерело, і майже ніде читач не відчуває його сировим, зайвим (із журн.).

3. Не варений, не смажений, не кип'ячений і т. ін.

– За що найнявся? – Сорок грошей, сировий харч.., дають рано води, а ввечері пити (прислів'я);

Оля любовно ворушила довгі кільця ще сирових ковбас з їх сизим блиском застиглого сала (М. Коцюбинський);

Щавель знесла водиця, – Без борщу лишилась птиця. З того часу журавель Сировим жує щавель (М. Стельмах).

4. Те саме, що сиром'я́тний.

Ой, я казала, що нагаєчка з паперу, а нагаєчка з сирового ременю (П. Чубинський);

Весь [побратим] потертий сировим ремінням, а крізь рани жовті кості світять (Леся Українка).

5. Покритий або просякнутий вологою; вологий, вогкий, сирий.

Сировая ліщинонька, чом не гориш, тілько куришся..? (П. Чубинський);

Прибігає, нахилився, Побілів, змінився І на землю сировую Деревом звалився (С. Руданський);

В шипінні сирової лозини вчувалась йому скарга хазяїв, що тратили в вогні не тільки хліб щоденний, а щось більше (М. Коцюбинський).

6. розм., рідко. Із в'ялим, пухким тілом; крихкотілий.

Яка вона стала гладка й сирова у своєму капоті, що нашвидку застібала на голій шиї, оця годована гуска! (М. Коцюбинський).