ситно
СИ́ТНО.
Присл. до си́тний¹.
Живемо ситно і не горюємо, є в нас корова, масло, кури (Ю. Яновський);
// у знач. пред.
Кажуть – смерть усіх рівняє; кажуть – на тім світі усе навпаки: тут було голодно й голодно, там – ситно й тепло (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ситно — си́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ситно — Присл. до ситний I. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ситно — СИ́ТНО. Присл. до си́тний¹ Живемо ситно і не горюємо, є в нас корова, масло, кури (Ю. Янов., II, 1954, 229); // у знач. присудк. сл. Кажуть — смерть усіх рівняє; кажуть — на тім світі усе навпаки: тут було голодно й голодно, там — ситно й тепло (Мирний, III, 1954, 19). Словник української мови в 11 томах