ситно
си́тно
Присл. до ситний I.
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ситно — си́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ситно — СИ́ТНО. Присл. до си́тний¹. Живемо ситно і не горюємо, є в нас корова, масло, кури (Ю. Яновський); // у знач. пред. Кажуть – смерть усіх рівняє; кажуть – на тім світі усе навпаки: тут було голодно й голодно, там – ситно й тепло (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- ситно — СИ́ТНО. Присл. до си́тний¹ Живемо ситно і не горюємо, є в нас корова, масло, кури (Ю. Янов., II, 1954, 229); // у знач. присудк. сл. Кажуть — смерть усіх рівняє; кажуть — на тім світі усе навпаки: тут було голодно й голодно, там — ситно й тепло (Мирний, III, 1954, 19). Словник української мови в 11 томах