ситняг

ситня́г

-у, ч.

Багаторічна трав'яна рослина родини осокових, що росте перев. на болотах та луках; оситняг.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ситняг — ситня́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ситняг — СИТНЯ́Г, у́, ч. Багаторічна трав'яна рослина родини осокових, що росте перев. на болотах та луках; оситняг. – У Великім Лузі були страшенні гущі, озера, лимани, оточені очеретом, ситнягом (О. Словник української мови у 20 томах
  3. ситняг — ОСИТНЯ́Г (багаторічна трав'яниста рослина родини осокових), СИТНЯ́Г, СИТНЯ́К, СИТНИ́К. Хитнувши оситняг, причалив тихо човен (М. Бажан); Ситняг лопотів, полохливі жаби скакали в рів (І. Ле); Через дорогу — озеро, гострим ситняком поросле (П. Тичина). Словник синонімів української мови
  4. ситняг — Ситня́г, -гу́, -го́ві, в -гу́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ситняг — СИТНЯ́Г, у́, ч. (Heleocharis R. Br.). Багаторічна трав’яна рослина родини осокових, що росте перев. на болотах та луках; оситняг. — У Великім Лузі були страшенні гущі, озера, лимани, оточені очеретом, ситнягом (Стор. Словник української мови в 11 томах
  6. ситняг — Ситняг, -гу м. Родъ воднаго растенія. Стор. II. 151. Дике утя..., забилось собі між ситняг. Греб. 402. Словник української мови Грінченка