1. Словник української мови в 11 томах

ситно

СИ́ТНО. Присл. до си́тний¹

Живемо ситно і не горюємо, є в нас корова, масло, кури (Ю. Янов., II, 1954, 229);

// у знач. присудк. сл.

Кажуть — смерть усіх рівняє; кажуть — на тім світі усе навпаки: тут було голодно й голодно, там — ситно й тепло (Мирний, III, 1954, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ситно — си́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ситно — Присл. до ситний I. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ситно — СИ́ТНО. Присл. до си́тний¹. Живемо ситно і не горюємо, є в нас корова, масло, кури (Ю. Яновський); // у знач. пред. Кажуть – смерть усіх рівняє; кажуть – на тім світі усе навпаки: тут було голодно й голодно, там – ситно й тепло (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах