сифон

СИФО́Н, а, ч.

1. Вигнута трубка з колінами різної довжини, якою переливають рідину з однієї посудини в іншу, розташовану нижче.

Молоде вино з допомогою сифона переливають у чисто вимиту бочку (із журн.);

// Труба з колінами різної довжини для відведення рідкої маси (води, чавуну і т. ін.) у потрібному напрямку.

Найкраще будувати культурні мочила з сифоном для випуску води (із журн.);

Янгі-арик проходив через усе місто, огинав бавовняний завод і .. неначе втікав геть під землю, з клекотом поринаючи в великий сифон з чавунних труб попід залізничною колією (Іван Ле);

Спиниться [ківш із сталлю] точно над горловиною сифона.., розливальник підніме стопор, і сталь поллється у форму гарячим, нестримним потоком (В. Собко).

2. Посудина для газованої води та інших шипучих напоїв, які виливаються з неї через трубку під тиском вуглекислоти.

Терещенко плюснув у спорожнений келишок .. запіканки, долив власноручно із сифона зельтерської (Ю. Смолич);

Хтось із нас мерщій натиснув важільчик [важілець] сифона, пустив шипучий струмінь газованої води в склянку (В. Речмедін).

3. спец. Пристрій для посилення тяги в топці паровоза під час стоянки.

4. спец. У деяких молюсків – орган, що має вигляд трубки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сифон — сифо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сифон — -а, ч. 1》 Вигнута трубка з колінами різної довжини, якою переливають рідину з однієї посудини в іншу, розташовану нижче. || Труба з колінами різної довжини для відведення рідкої маси (води, чавуну і т. ін.) у потрібному напрямку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сифон — Самотечка Словник чужослів Павло Штепа
  4. сифон — У, ч., див. сифак. Словник сучасного українського сленгу
  5. сифон — (-у) ч.; крим., мол. Сифіліс. <...> на автобусній через склянку підхопив побутовий сифон <...> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 539; СЖЗ, 92; ЯБМ, 2, 341. Словник жарґонної лексики української мови
  6. сифон — сифо́н (від грец. σίφων – трубка) 1. Зігнута трубка з колінами різної довжини, якою переливають рідину з однієї посудини в іншу (з нижчим рівнем рідини). 2. Посудина для газованих напоїв. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. сифон — Зігнута коліном труба, постійно наповнена водою; запобігає проникненню назовні каналізаційних випарів (напр., в туалеті); також відповідно зігнутий відрізок трубопроводу. Універсальний словник-енциклопедія
  8. сифон — Сифо́н, -на; -фо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сифон — СИФО́Н, а, ч. 1. Вигнута трубка з колінами різної довжини, якою переливають рідину з однієї посудини в іншу, розташовану нижче. Молоде вино з допомогою сифона переливають у чисто вимиту бочку (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах