сифон
СИФО́Н, а, ч.
1. Вигнута трубка з колінами різної довжини, якою переливають рідину з однієї посудини в іншу, розташовану нижче.
Молоде вино з допомогою сифона переливають у чисто вимиту бочку (Колг. Укр., 8, 1957, 35);
// Труба з колінами різної довжини для відведення рідкої маси (води, чавуну і т. ін.) у потрібному напрямку.
Найкраще будувати культурні мочила з сифоном для випуску води (Техн. культ., 1956, 91);
Янгі-арик проходив через усе місто, огинав бавовняний завод і.. неначе втікав геть під землю, з клекотом поринаючи в великий сифон з чавунних труб попід залізничною колією (Ле, Міжгір’я, 1953, 41);
Спиниться [ківш із сталлю] точно над горловиною сифона.., розливальник підніме стопор, і сталь поллється у форму гарячим, нестримним потоком (Собко, Біле полум’я, 1952, 136).
2. Посудина для газованої води та інших шипучих напоїв, які виливаються з неї через трубку під тиском вуглекислоти.
Терещенко плюснув у спорожнений келишок.. запіканки, долив власноручно із сифона зельтерської (Смолич, Мир.., 1958, 454);
Хтось із нас мерщій натиснув важільчик [важілець] сифона, пустив шипучий струмінь газованої води в склянку (Речм., Твій побратим, 1962, 164).
3. спец. Пристрій для посилення тяги в топці паровоза під час стоянки.
4. спец. У деяких молюсків — орган, що має вигляд трубки.
Значення в інших словниках
- сифон — сифо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сифон — -а, ч. 1》 Вигнута трубка з колінами різної довжини, якою переливають рідину з однієї посудини в іншу, розташовану нижче. || Труба з колінами різної довжини для відведення рідкої маси (води, чавуну і т. ін.) у потрібному напрямку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сифон — Самотечка Словник чужослів Павло Штепа
- сифон — СИФО́Н, а, ч. 1. Вигнута трубка з колінами різної довжини, якою переливають рідину з однієї посудини в іншу, розташовану нижче. Молоде вино з допомогою сифона переливають у чисто вимиту бочку (із журн. Словник української мови у 20 томах
- сифон — У, ч., див. сифак. Словник сучасного українського сленгу
- сифон — (-у) ч.; крим., мол. Сифіліс. <...> на автобусній через склянку підхопив побутовий сифон <...> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 539; СЖЗ, 92; ЯБМ, 2, 341. Словник жарґонної лексики української мови
- сифон — сифо́н (від грец. σίφων – трубка) 1. Зігнута трубка з колінами різної довжини, якою переливають рідину з однієї посудини в іншу (з нижчим рівнем рідини). 2. Посудина для газованих напоїв. Словник іншомовних слів Мельничука
- сифон — Зігнута коліном труба, постійно наповнена водою; запобігає проникненню назовні каналізаційних випарів (напр., в туалеті); також відповідно зігнутий відрізок трубопроводу. Універсальний словник-енциклопедія
- сифон — Сифо́н, -на; -фо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)