сифон

сифо́н

-а, ч.

1》 Вигнута трубка з колінами різної довжини, якою переливають рідину з однієї посудини в іншу, розташовану нижче.

|| Труба з колінами різної довжини для відведення рідкої маси (води, чавуну і т. ін.) у потрібному напрямку.

2》 Посудина для газованої води та інших шипучих напоїв, які виливаються з неї через трубку під тиском вуглекислоти.

3》 спец. Пристрій для посилення тяги в топці паровоза під час стоянки.

4》 спец. У деяких молюсків – орган, що має вигляд трубки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

сифон — сифо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
сифон — Самотечка Словник чужослів Павло Штепа
сифон — СИФО́Н, а, ч. 1. Вигнута трубка з колінами різної довжини, якою переливають рідину з однієї посудини в іншу, розташовану нижче. Молоде вино з допомогою сифона переливають у чисто вимиту бочку (із журн. Словник української мови у 20 томах
сифон — У, ч., див. сифак. Словник сучасного українського сленгу
сифон — (-у) ч.; крим., мол. Сифіліс. <...> на автобусній через склянку підхопив побутовий сифон <...> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 539; СЖЗ, 92; ЯБМ, 2, 341. Словник жарґонної лексики української мови
сифон — сифо́н (від грец. σίφων – трубка) 1. Зігнута трубка з колінами різної довжини, якою переливають рідину з однієї посудини в іншу (з нижчим рівнем рідини). 2. Посудина для газованих напоїв. Словник іншомовних слів Мельничука
сифон — Зігнута коліном труба, постійно наповнена водою; запобігає проникненню назовні каналізаційних випарів (напр., в туалеті); також відповідно зігнутий відрізок трубопроводу. Універсальний словник-енциклопедія
сифон — Сифо́н, -на; -фо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сифон — СИФО́Н, а, ч. 1. Вигнута трубка з колінами різної довжини, якою переливають рідину з однієї посудини в іншу, розташовану нижче. Молоде вино з допомогою сифона переливають у чисто вимиту бочку (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах