скакнути

СКАКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

Однокр. до скака́ти 1–3.

Скакне [Денис], у долошки плесне, свисне, що аж у вухах залящить, та вп'ять в боки, та тропака-тропака, що аж земля гуде (Г. Квітка-Основ'яненко);

Ви кинулись, зводитесь, розкриваєте здивовані очі. Що за диво? Ви в лісі .. Зразу не знать, де поділася ваша сонная неміч .. Вас так і рвонуло скакнути з воза (Панас Мирний);

Розігнавшись, скакнув Петро і якраз досяг до другого берега (П. Куліш);

Ще світ не свінув, як коник у поле скакнув (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скакнути — Скакати, -чу, -чеш, одн. в. скакнути, -ну, -неш гл. 1) Скакать, прыгать, прыгнуть. Скачи, враже, як пан каже, на те він багатий. Шевч. Искра з печі скакнула. Ном. № 11797. 2) Только несов. в. Танцовать. Черниг. Словник української мови Грінченка
  2. скакнути — скакну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. скакнути — -ну, -неш, док. Однокр. до скакати 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скакнути — СКАКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до скака́ти 1 — 3. Скакне [Денис], у долошки плесне, свисне, що аж у вухах залящить, та вп’ять в боки, та тропака-тропака, що аж земля гуде (Кв.-Осн., II, 1956, 30); Ви кинулись, зводитесь, розкриваєте здивовані очі. Словник української мови в 11 томах
  5. скакнути — див. стрибати Словник синонімів Вусика