скандзюблений
СКАНДЗЮ́БЛЕНИЙ, а, е, розм.
Якого звело судорогою;
// Який зігнувся, скорчився.
– Де є хата Олексій Ушаков? – не забуваючи, що він є німець, спотворюючи та перекручуючи слова, спитав Прудивус у скандзюбленої бабусі (О. Ільченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скандзюблений — скандзю́блений прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- скандзюблений — див. кривий Словник синонімів Вусика
- скандзюблений — -а, -е, розм. Якого звело судомою. || Який зігнувся, скорчився. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скандзюблений — СКАНДЗЮ́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Якого звело судорогою; // Який зігнувся, скорчився. — Де є хата Олексій Ушаков? — не забуваючи, що він є німець, спотворюючи та перекручуючи слова, спитав Прудивус у скандзюбленої бабусі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 464). Словник української мови в 11 томах