скандзюбитися
СКАНДЗЮ́БИТИСЯ, биться; мн. скандзю́бляться; док., розм.
1. Зігнутися, викривитися.
Страшна вона: в неї скандзюбилися ноги, очі вивело з лоба (Панас Мирний).
2. перен., вульг. Здохнути.
А щоб той собака тобі скандзюбився! (Сл. Б. Грінченка);
Я легесенько штовх його макогоном, а воно й теє... і скандзюбилося сердешне... (Яків Баш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скандзюбитися — скандзю́битися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- скандзюбитися — -биться; мн. скандзюбляться; док., розм. 1》 Зігнутися, викривитися. 2》 перен., вульг. Здохнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скандзюбитися — СКАНДЗЮ́БИТИСЯ, биться; мн. скандзю́бляться; док., розм. 1. Зігнутися, викривитися. Страшна вона: в неї скандзюбилися ноги, очі вивело з лоба (Мирний, III, 1954, 339). 2. перен., вульг. Здохнути. А щоб той собака тобі скандзюбився! (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах
- скандзюбитися — Скандзюбитися, -блюся, -бишся гл. 1) Скорчиться. 2) Переносно: околѣть. А шоб той собака тобі скандзюбився! Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка