1. Словник української мови в 11 томах

скандзюбитися

СКАНДЗЮ́БИТИСЯ, биться; мн. скандзю́бляться; док., розм.

1. Зігнутися, викривитися.

Страшна вона: в неї скандзюбилися ноги, очі вивело з лоба (Мирний, III, 1954, 339).

2. перен., вульг. Здохнути.

А щоб той собака тобі скандзюбився! (Сл. Гр.);

Я легесенько штовх його макогоном, а воно й теє… і скандзюбилося сердешне… (Баш, На землі.., 1957, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скандзюбитися — скандзю́битися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. скандзюбитися — -биться; мн. скандзюбляться; док., розм. 1》 Зігнутися, викривитися. 2》 перен., вульг. Здохнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скандзюбитися — СКАНДЗЮ́БИТИСЯ, биться; мн. скандзю́бляться; док., розм. 1. Зігнутися, викривитися. Страшна вона: в неї скандзюбилися ноги, очі вивело з лоба (Панас Мирний). 2. перен., вульг. Здохнути. А щоб той собака тобі скандзюбився! (Сл. Словник української мови у 20 томах
  4. скандзюбитися — Скандзюбитися, -блюся, -бишся гл. 1) Скорчиться. 2) Переносно: околѣть. А шоб той собака тобі скандзюбився! Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка