скандзюблений

СКАНДЗЮ́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Якого звело судорогою;

// Який зігнувся, скорчився.

— Де є хата Олексій Ушаков? — не забуваючи, що він є німець, спотворюючи та перекручуючи слова, спитав Прудивус у скандзюбленої бабусі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 464).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скандзюблений — скандзю́блений прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. скандзюблений — див. кривий Словник синонімів Вусика
  3. скандзюблений — -а, -е, розм. Якого звело судомою. || Який зігнувся, скорчився. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скандзюблений — СКАНДЗЮ́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Якого звело судорогою; // Який зігнувся, скорчився. – Де є хата Олексій Ушаков? – не забуваючи, що він є німець, спотворюючи та перекручуючи слова, спитав Прудивус у скандзюбленої бабусі (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах