склад

СКЛАД¹, у, ч.

1. Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого-небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.).

Схопив Іван .. мішок із житом і затаскав його до свого складу (Л. Мартович);

Мазуренко сказав [Тані] іти на склад, вона пішла і одержала теплого нового ватника й .. теплі чобітки (В. Собко);

// чого, з чого. Велика кількість яких-небудь предметів, продуктів, матеріалів і т. ін., зібраних і складених в одному місці; запаси чого-небудь.

Під навісом Антон утворив цілий склад з возів, плугів та борін (С. Чорнобривець);

Жив він коло костьолу.., де Синєвідські бойки мали склади своїх товарів (П. Колесник).

2. кого, чого, з означ. Сукупність окремих частин, які утворюють що-небудь ціле.

Діброви відзначаються різноманітністю породного і видового складу (з наук. літ.);

// Сукупність людей, що утворюють який-небудь колектив, якусь організацію.

– Я думаю, що новий склад сільради покаже себе краще, ніж це було за Чорногуза... (І. Микитенко);

Виростав і міцнішав наш театр і художнім складом, і самим репертуаром (Ю. Смолич);

Для підвищення кваліфікації треба систематично вчитися.., причому не тільки керівному складу і спеціалістам колгоспу, але й колгоспному активу, ланковим і рядовим колгоспникам (із журн.);

// Сукупність певних елементів, що входять у яку-небудь хімічну сполуку, речовину і т. ін.

Давно відомо, що хімічний склад рослин змінюється залежно від природно-кліматичних та географічних умов (із журн.);

Людська кров не однакова. Її склад буває різний (Ю. Смолич).

Вхо́дити до скла́ду (у склад) див. вхо́дити;

(1) Кома́ндний склад:

а) особи, які командують військами або якою-небудь військовою частиною;

б) (перен.) керівний склад підприємства, установи.

Командний склад заводу;

(2) Особо́вий (персона́льний) склад – склад людей, що працюють або служать у якій-небудь установі, військовій частині, на підприємстві і т. ін.

В боях, тяжких, кровопролитних, Дев'ятий втратив на шляхах відступу .. половину довіреного йому особового складу (О. Гончар);

Черговий доповів, що на кордоні спокійно і що особовий склад застави слухає концерт (П. Загребельний);

Положення про .. персональний склад координаційних рад з кожного напряму [науки] затверджується Кабінетом Міністрів України (з наук. літ.);

(3) У [своє́му] по́вному скла́ді <�Усі́м скла́дом> – цілком, весь, повністю.

В степу біля тракторного вагончика виробнича нарада. Бригадири польових бригад, колгоспники, у повному складі ланка Оксани (А. Головко);

До Каховки загін підходив уже в своєму повному складі (О. Гончар).

○ (4) У скла́ді, у знач. присл.:

а) кількістю в...

[Перший:] По дорозі проведено осоавіахімівську [тсоавіахімівську] роботу. Команда в складі трьох чоловік здорова (І. Микитенко);

б) як складова частина.

Він у складі експедиції Жилінського пройшов тисячі верст по степах Новоросії у пошуках води (О. Гончар).

△ (5) Бо́ндовий склад – склад, приписаний до певної митниці, на якому можна зберігати імпортні товари, не сплачуючи мита.

Для збирання кількох вантажів з метою наступного їх спільного вивозу клієнт може скористатися з послуг бондового складу (з наук.-попул. літ.);

(6) Рухо́мий склад – сукупність одиниць колісного транспорту на залізницях, у трамвайно-тролейбусних парках і т. ін.

За пропозицією інженерів Київського відділку залізниці .. виготовлено знімні щити для нарощування бортів платформ, що значно поліпшує використання рухомого складу (з газ.);

(7) Склад зло́чину, юр. – сукупність встановлених кримінальним законом ознак, що визначають певну дію, вчинок і т. ін. як злочин;

(8) Словнико́вий склад, лінгв. – сукупність слів якоїсь мови.

Основним завданням курсу сучасної української мови є вивчення її граматичної будови.., фонетичної системи і словникового складу (з навч. літ.);

(9) Хімі́чний склад – набір хімічних елементів (сполук), які входять до складу певної речовини.

◇ Здава́ти / зда́ти в архі́в (до архі́ву, на склад) див. здава́ти.

СКЛАД², у, ч.

1. Будова тіла людини, тварини.

Зовнішність у нього імпозантна, людина середнього віку, міцного складу, кулаком вола вб'є (Ю. Яновський);

Коні кабардинської породи характеризуються масивним, приземистим складом (з навч. літ.);

// чого. Будова якої-небудь частини тіла людини, тварини.

Типово український склад обличчя, рівне високе чоло, а найбільше – то довгі сиві вуса .. завжди вводили в обман м'якого серцем любителя української старовини, і не раз аматори козацької минувшини підходили до діда Андрія, сподіваючися збагатити свої знання історії яким цікавим оповіданням (Г. Хоткевич).

2. чого, з означ. Характерні особливості (розуму, вдачі, думок і т. ін.) людини.

Батько за вічними клопотами, біганиною .. мало міг мати впливу на склад його думок (І. Франко);

Багатьох сучасників А. П. Чехова вражав гострий, аналітичний склад його розуму, тверезість його суджень (з наук.-попул. літ.);

Саме образ матері у творах Левади є найбільш національним образом – за рисами характеру, за душевним складом, за способом діяння, за лексикою (із журн.);

Улас мав нагоду пересвідчитися, що Остап тверезого складу людина (К. Гордієнко).

3. Спосіб викладу думок, манера письма.

Поезія – це склад думання, це духовний світ людини, а не голе римування (А. Малишко);

// Спосіб побудови пісні, музичного твору, вірша.

Повторення .. вживаються складачами народних пісень як навмисний музикальний і віршовий засіб, як улюблена форма пісенного складу (з наук. літ.);

Народно-поліфонічний склад – один з найулюбленіших музичних складів А. Штогаренка (із журн.).

4. лінгв. Відрізок звукового потоку мови, що складається з одного або кількох звуків і визначається зміною наростання і спаду звучності.

Слухати було важко, бо доповідачка, не дочуваючи сама, кричала високим голосом, ковтаючи цілі склади (Ірина Вільде);

– Пролетарі всіх країн, єднайтеся! – прочитав по складах батько і запитливо глянув на дочку (М. Олійник).

(1) Психі́чний склад:

а) особливості психіки певної людини;

б) особливості психіки людей певної нації, які склалися в ході історичного розвитку.

Своєрідність умов матеріального життя народу, особливості його суспільно-історичного буття накладають певний відбиток на характер, психічний склад людей даної національної спільності (з наук. літ.);

Склади́ чита́ти (склада́ти) див. чита́ти;

(2) Спорти́вного скла́ду – який за зовнішніми даними нагадує спортсмена.

Він .. напівлежав на снігу і зовсім без подиву, спокійно дивився на неї. Гарний, видно високий, спортивного складу юнак, – це вона одразу помітила (В. Козаченко).

○ Без ла́ду й скла́ду див. лад.

△ (3) Відкри́тий склад, лінгв. – склад, що закінчується на голосний звук.

Відкритий склад – склад, що закінчується на складотворний звук .. Наприклад, у слові “вода” обидва склади відкриті (з наук. літ.);

(4) Закри́тий склад, лінгв. – сполучення голосного звука з приголосними, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря і закінчується на приголосний звук.

Випадні о, е з'являються здебільшого в закритих складах (з навч. літ.).

◇ Без ла́ду́ і скла́ду див. лад;

Ні ла́ду́ ні скла́ду (ні пола́ду, ні перела́ду) див. лад;

(5) Ні скла́ду, ні ла́ду, ні спе́реду, ні зза́ду – дуже непоказний, непривабливий.

Вона й зроду така. Як то кажуть: ні складу, ні ладу, ні спереду, ні ззаду... (І. Рябокляч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склад — склад 1 іменник чоловічого роду сховище; сукупність; спосіб, стиль тощо склад 2 іменник чоловічого роду частина слова * Але: два, три, чотири скла́ди Орфографічний словник української мови
  2. склад — 1. (харчів) склеп, маґазин, д. гамазей; (керівний) персонал, штат; (злочину) зміст, юр. кримінал; (словниковий) п-о запас; 2. (тіла) комплекція, будова; (обличчя) форма, конфігурація; (психічний) р. стрій, ІД. ментальність. Словник синонімів Караванського
  3. склад — I [склад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў (сховище; сукупність; спосіб, стиль тощо) II [склад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -ди, -д'іў два складие (частина слова) Орфоепічний словник української мови
  4. склад — I -у, ч. 1》 Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого-небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.). || чого, з чого. Велика кількість яких-небудь предметів, продуктів матеріалів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. склад — Ритмічний відрізок мови, ядром якого є голосний; с. відкритий, якщо закінчується голосним (гіл-ка); с. закритий, якщо закінчується приголосним (гіл-ка). Універсальний словник-енциклопедія
  6. склад — без ла́ду́ і скла́ду. 1. зі сл. говори́ти, каза́ти і под. Нескладно, плутано і т. ін. Говорили довго, без ладу і складу (З журналу). 2. Негарний, непоказний, непривабливий і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  7. склад — БУДО́ВА (загальний склад, форма тіла людини), СТАТУ́РА, СКЛАД, ПО́СТАТЬ, ФІГУ́РА, СТАТЬ (звичайно про гарну, правильну будову тіла); КОМПЛЕ́КЦІЯ, ГАБАРИ́ТИ мн., жарт., ірон. (звичайно при підкресленні повноти, огрядності). Словник синонімів української мови
  8. склад — Склад, -ду; склади́, -ді́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. склад — СКЛАД¹, у, ч. 1. Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого-небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.). Схопив Іван.. мішок із житом і затаскав його до свого складу (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  10. склад — рос. склад місце складування, розміщення, зберігання товарів. Створюється, як правило, в окремому спеціально обладнаному приміщенні, яке охороняється. Eкономічна енциклопедія
  11. склад — Склад, -ду м. 1) Составъ, соединеніе. 2) Складъ, складочное мѣсто. Склади медовії. 3) Складъ, слогъ. Левиц. І. 243. По складах читає. 4) Стиль, слогъ, изложеніе. Росказав нам про дощ таким складом, як ніби ми були невчені селяне. К. (О. 1862. ІІІ. 30). Словник української мови Грінченка