склад
I -у, ч.
1》 Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого-небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.).
|| чого, з чого. Велика кількість яких-небудь предметів, продуктів матеріалів і т. ін., зібраних і складених в одному місці, запаси чого-небудь.
2》 кого, чого, з означ. Сукупність окремих частин, які утворюють що-небудь ціле.
|| Сукупність людей, що утворюють який-небудь колектив, якусь організацію.
|| Сукупність певних елементів, що входять у яку-небудь хімічну сполуку, речовину і т. ін.
Входити до складу — бути складовою частиною чого-небудь.
У повному складі — цілком, весь, повністю.
Закон сталості складу хім. — один із основних законів хімії, який полягає в тому, що кожна хімічна сполука молекулярної будови має сталий якісний і кількісний склад незалежно від способу її одержання.
Склад злочину юр. — сукупність установлених кримінальним законом ознак, що визначають певну дію, вчинок і т. ін. як злочин.
Словниковий склад лінгв. — сукупність слів якоїсь мови.
II -у, ч.
1》 Будова тіла людини, тварини.
|| чого. Будова якої-небудь частини тіла людини, тварини.
2》 чого, з означ. Характерні особливості (розуму, вдачі, думок і т ін.) людини.
3》 Спосіб викладу думок, манера письма.
|| Спосіб побудови пісні, музичного твору, вірша.
4》 грам. Відрізок звукового потоку мови, що складається з одного або кількох звуків і визначається зміною наростання і спаду звучності.
Відкритий склад — склад, що закінчується на складотворний звук.
Значення в інших словниках
- склад — склад 1 іменник чоловічого роду сховище; сукупність; спосіб, стиль тощо склад 2 іменник чоловічого роду частина слова * Але: два, три, чотири скла́ди Орфографічний словник української мови
- склад — 1. (харчів) склеп, маґазин, д. гамазей; (керівний) персонал, штат; (злочину) зміст, юр. кримінал; (словниковий) п-о запас; 2. (тіла) комплекція, будова; (обличчя) форма, конфігурація; (психічний) р. стрій, ІД. ментальність. Словник синонімів Караванського
- склад — I [склад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў (сховище; сукупність; спосіб, стиль тощо) II [склад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -ди, -д'іў два складие (частина слова) Орфоепічний словник української мови
- склад — СКЛАД¹, у, ч. 1. Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого-небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.). Схопив Іван .. мішок із житом і затаскав його до свого складу (Л. Словник української мови у 20 томах
- склад — Ритмічний відрізок мови, ядром якого є голосний; с. відкритий, якщо закінчується голосним (гіл-ка); с. закритий, якщо закінчується приголосним (гіл-ка). Універсальний словник-енциклопедія
- склад — без ла́ду́ і скла́ду. 1. зі сл. говори́ти, каза́ти і под. Нескладно, плутано і т. ін. Говорили довго, без ладу і складу (З журналу). 2. Негарний, непоказний, непривабливий і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- склад — БУДО́ВА (загальний склад, форма тіла людини), СТАТУ́РА, СКЛАД, ПО́СТАТЬ, ФІГУ́РА, СТАТЬ (звичайно про гарну, правильну будову тіла); КОМПЛЕ́КЦІЯ, ГАБАРИ́ТИ мн., жарт., ірон. (звичайно при підкресленні повноти, огрядності). Словник синонімів української мови
- склад — Склад, -ду; склади́, -ді́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- склад — СКЛАД¹, у, ч. 1. Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого-небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.). Схопив Іван.. мішок із житом і затаскав його до свого складу (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
- склад — рос. склад місце складування, розміщення, зберігання товарів. Створюється, як правило, в окремому спеціально обладнаному приміщенні, яке охороняється. Eкономічна енциклопедія
- склад — Склад, -ду м. 1) Составъ, соединеніе. 2) Складъ, складочное мѣсто. Склади медовії. 3) Складъ, слогъ. Левиц. І. 243. По складах читає. 4) Стиль, слогъ, изложеніе. Росказав нам про дощ таким складом, як ніби ми були невчені селяне. К. (О. 1862. ІІІ. 30). Словник української мови Грінченка