складач

СКЛАДА́Ч, а́, ч.

1. Той, хто складає (у 2, 3 знач.), створює що-небудь.

Пишу мало, так що не можу задовольнити замовлення на вірші від складачів альманахів, яких багато лаштується (В. Самійленко);

Складач карти, яка відбиває віддалений від нас період – Х –XIII ст. ст., оперує не досить численними і не завжди виразними свідченнями письмових джерел (з наук.-попул. літ.);

Живі голоси українських боянів, складачів і виконавців епосу, зафіксовані видатним ученим [Ф. Колессою], можуть пролунати й через півстоліття (з газ.).

2. полігр. Робітник друкарні, що здійснює набір (у 3 знач.).

Влаштувавшись складачем у друкарні, Денис Дорошко знову поринув у роботу (І. Цюпа).

(1) Склада́ч поїзді́в – той, хто формує, складає ешелони, поїзди.

Ми часто спинялися, чекаючи сигналів від зчіплювача вагонів і складача поїздів (Л. Смілянський);

Новий рік на Південній залізниці почався дощем і відразу ж ускладнив роботу стрілочників, машиністів, бригад складачів поїздів (з газ.).