складач
Складач, -ча
м.
1) Складывающій что либо.
2) Наборщикъ.
3) Широкій обручъ, въ которомъ бочаръ сбираетъ первоначально клепки посуды. Шух. 249.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- складач — склада́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- складач — -а, ч. 1》 Той, хто складає (у 2, 3 знач.), створює що-небудь. Складач поїздів. 2》 друк. Робітник друкарні, що здійснює набір (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- складач — СКЛАДА́Ч, а́, ч. 1. Той, хто складає (у 2, 3 знач.), створює що-небудь. Пишу мало, так що не можу задовольнити замовлення на вірші від складачів альманахів, яких багато лаштується (В. Словник української мови у 20 томах
- складач — Склада́ч, -ча́, -че́ві; -дачі́, -чі́в, -ча́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- складач — СКЛАДА́Ч, а́, ч. 1. Той, хто складає (у 2, 3 знач.), створює що-небудь. Пишу мало, так що не можу задовольнити замовлення на вірші від складачів альманахів, яких багато лаштується (Сам. Словник української мови в 11 томах