скликати

СКЛИ́КАТИ див. склика́ти.

СКЛИКА́ТИ, і рідко ІСКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, СКЛИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., СКЛИ́КАТИ, скли́чу, скли́чеш, док., кого, що.

1. Криком, сигналом і т. ін. збирати разом усіх або багатьох.

У славному-преславному Місті в Чигирині Задзвонили в усі дзвони.., Превелебную громаду Докупи скликали (Т. Шевченко);

[Ольга:] На полі тихо, .. чути, як мушка летить, як перепелиця своїх діток скликає (М. Кропивницький);

Жінка скликала кури на вечір, стояла перед хатою й кидала з подолка по жмені посліду (Н. Кобринська);

Наталя .. більш-менш настроїла його [піаніно] і тепер у вільні хвилини скликала до нього молодь чарівними звуками (Ю. Збанацький);

Дзвінок при школі в Майдані гомонів приємним голосом на ціле село, скликував школярів (С. Ковалів);

Злість здушила його .. Хотів би стоголосим криком розітнутися, щоб скликати всіх, щоб усіх повернути в колону... (О. Гончар);

// Кликати, запрошувати прийти, з'явитися куди-небудь з певною метою усіх або багатьох.

Під той час приїздили в Лоєшти якісь пани, скликали людей на Замфірів виноградник, показували їм філоксеру (М. Коцюбинський);

По обіді скликали людей на збори, але Катерина не пішла (В. Кучер);

Ідуть гостей скликати молоді (М. Стельмах);

Скликував [Семен] людей, приязних до себе, ніби за свідків (Л. Мартович);

Склич до нас тих навісних панів, Що воду із своїх виварюють Рябків (П. Гулак-Артемовський);

– Ось ходім, я дідів скличу, вони з тобою поговорять (Григорій Тютюнник).

2. Збирати членів колегіального органу, учасників якої-небудь наради і т. ін. для роботи, діяльності, обговорення певних питань тощо.

Карл І розпустив парламент і не скликав його 11 років (з навч. літ.);

– Саме перед війною поїхав я до Києва – у столиці скликали нараду завідуючих птахофермами (Ю. Мокрієв);

Як тільки вони вийшли, Оксен .. сказав, що сьогодні хоче скликати правління (Григорій Тютюнник).

3. заст. Закликати (у 2 знач.).

Мало ще топтали людей кіньми, не доволі пролили крові, – треба було ще нацькувати темний народ на інтелігенцію. Їй мимохіть пригадались брудні, безглуздо складені, брутальні відозви .. Скликали бити та різати всіх ворогів уряду (М. Коцюбинський).

(1) Склика́ти (скли́кувати) / скли́кати засі́дання (збо́ри, конфере́нцію і т. ін.) – збираючи людей в одне місце, проводити збори, мітинг і т. ін.

[Парвус:] А нащо ти склика́в у себе збори, не бувши християнином? (Леся Українка);

[Гайдай:] Прибудемо в Новоросійськ, треба скликати мітинг кораблів (О. Корнійчук);

Скликали сход оце сьогодні та й постановили: до вечора все знести на місце – худобу там, майно всяке (А. Головко);

(2) Склика́ти (скли́кувати) / скли́кати толоку́ – одноразово збирати людей (сусідів, родичів і т. ін.) для виконання великої за обсягом роботи (без оплати).

Весною кілька разів скликав [Созоненко] толоку, відбудувався і знову зажив на старому місці (М. Стельмах).