склочник
СКЛО́ЧНИК, а, ч.
Той, хто займається склоками.
[Дремлюга:] А я склочників не боюсь, хто б вони не були, – даю відсіч на повну силу (О. Корнійчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- склочник — скло́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- склочник — -а, ч. Той, хто займається склоками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- склочник — Варивода, галабурда, заколотця, зачепа, лайчук, сварчак, чіпака, див. забіяка, буйствувати, скандалити Словник чужослів Павло Штепа
- склочник — СКЛО́ЧНИК, а, ч. Той, хто займається склоками. Квартирний склочник, хуліган, що бешкетує на вулиці, не тільки ображають сусідів, перехожих — вони відбирають у них неповторні хвилини життя (Наука.. Словник української мови в 11 томах