склочник

скло́чник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склочник — -а, ч. Той, хто займається склоками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. склочник — Варивода, галабурда, заколотця, зачепа, лайчук, сварчак, чіпака, див. забіяка, буйствувати, скандалити Словник чужослів Павло Штепа
  3. склочник — СКЛО́ЧНИК, а, ч. Той, хто займається склоками. [Дремлюга:] А я склочників не боюсь, хто б вони не були, – даю відсіч на повну силу (О. Корнійчук). Словник української мови у 20 томах
  4. склочник — СКЛО́ЧНИК, а, ч. Той, хто займається склоками. Квартирний склочник, хуліган, що бешкетує на вулиці, не тільки ображають сусідів, перехожих — вони відбирають у них неповторні хвилини життя (Наука.. Словник української мови в 11 томах