1. Словник української мови у 20 томах

сковорода

СКОВОРОДА́, и́, ж.

Неглибокий круглий посуд, в якому смажать їжу.

Вщипне тіста [сластьонниця], та на сковороду ув олію (Г. Квітка-Основ'яненко);

Внесла жінка сковороду з яєчнею (А. Головко);

На столі стояла накрита чистим рушником сковорода з смаженою картоплею (Д. Ткач);

* У порівн. Сонце стояло над головою, як сковорода, розпалене та наче огнем пекло (Панас Мирний);

– Мінами як зачнуть швиргати – так навколо шкварчить, як на сковороді (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сковорода — Сковорода́ прізвище Орфографічний словник української мови
  2. сковорода — Пательня; сковорідка. Словник синонімів Караванського
  3. сковорода — -и, ж. Неглибокий круглий посуд, в якому смажать їжу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сковорода — як (мов, ні́би і т. ін.) в’юн (посо́лений (в ополо́нці, на сковороді́)). 1. зі сл. верті́тися, крути́тися. Дуже швидко, прудко. Вінцусиха, як в’юн, так і крутиться біля Марії, щоб вивідати, де ми лісу на хату взяли (І. Фразеологічний словник української мови
  5. Сковорода — див. Сковорода, Григорій Савич Філософський енциклопедичний словник
  6. сковорода — СКОВОРОДА́, ПАТЕ́ЛЬНЯ діал., ПА́НВА діал. Словник синонімів української мови
  7. сковорода — Сковорода́, -ди́; ско́вороди, сковорі́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сковорода — СКОВОРОДА́, и́, ж. Неглибокий круглий посуд, в якому смажать їжу. Вщипне тіста [сластьонниця], та на сковороду ув олію (Кв.-Осн., II, 1956, 13); Внесла жінка сковороду з яєчнею (Головко, І, 1957, 303)... Словник української мови в 11 томах