сковирнути
СКОВИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що.
1. Ковирнувши, здерти, вийняти що-небудь.
Солдат багнетом сковирнув образок, і він упав йому під ноги (П. Панч).
2. розм. Змусити впасти; повалити.
– Розсерджуся – ведмедя сковирну (О. Донченко);
// перен. Змусити піти, залишити займану посаду, місце і т. ін.
– В Криму, брат, ще зосталось гадів на розвід. Денікіна, ч-чортяку, сковирнули, натомість Антанта Врангеля вже відгодовує (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сковирнути — сковирну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- сковирнути — -ну, -неш, док., перех. 1》 Ковирнувши, здерти, вийняти що-небудь. 2》 розм. Змусити впасти, повалити. || перен. Змусити піти, залишити займану посаду, місце тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сковирнути — СКОВИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Ковирнувши, здерти, вийняти що-небудь. Солдат багнетом сковирнув образок, і він упав йому під ноги (Панч, В дорозі, 1959, 76). 2. розм. Змусити впасти; повалити. — Розсерджуся — ведмедя сковирну (Донч., Шахта.. Словник української мови в 11 томах