сковирнути

сковирну́ти

у, -неш, док., перех.

1》 Ковирнувши, здерти, вийняти що-небудь.

2》 розм. Змусити впасти, повалити.

|| перен. Змусити піти, залишити займану посаду, місце тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сковирнути — сковирну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сковирнути — СКОВИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. 1. Ковирнувши, здерти, вийняти що-небудь. Солдат багнетом сковирнув образок, і він упав йому під ноги (П. Панч). 2. розм. Змусити впасти; повалити. – Розсерджуся – ведмедя сковирну (О. Донченко); // перен. Словник української мови у 20 томах
  3. сковирнути — СКОВИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Ковирнувши, здерти, вийняти що-небудь. Солдат багнетом сковирнув образок, і він упав йому під ноги (Панч, В дорозі, 1959, 76). 2. розм. Змусити впасти; повалити. — Розсерджуся — ведмедя сковирну (Донч., Шахта.. Словник української мови в 11 томах