сковорода
СКОВОРОДА́, и́, ж. Неглибокий круглий посуд, в якому смажать їжу.
Вщипне тіста [сластьонниця], та на сковороду ув олію (Кв.-Осн., II, 1956, 13);
Внесла жінка сковороду з яєчнею (Головко, І, 1957, 303);
На столі стояла накрита чистим рушником сковорода з смаженою картоплею (Ткач, Плем’я.., 1961, 93);
*У порівн. Сонце стояло над головою, як сковорода, розпалене та наче огнем пекло (Мирний, І, 1949, 379);
— Мінами як зачнуть швиргати — так навколо шкварчить, як на сковороді (Тют., Вир, 1964, 336).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Сковорода — Сковорода́ прізвище Орфографічний словник української мови
- сковорода — Пательня; сковорідка. Словник синонімів Караванського
- сковорода — -и, ж. Неглибокий круглий посуд, в якому смажать їжу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сковорода — СКОВОРОДА́, и́, ж. Неглибокий круглий посуд, в якому смажать їжу. Вщипне тіста [сластьонниця], та на сковороду ув олію (Г. Квітка-Основ'яненко); Внесла жінка сковороду з яєчнею (А. Словник української мови у 20 томах
- сковорода — як (мов, ні́би і т. ін.) в’юн (посо́лений (в ополо́нці, на сковороді́)). 1. зі сл. верті́тися, крути́тися. Дуже швидко, прудко. Вінцусиха, як в’юн, так і крутиться біля Марії, щоб вивідати, де ми лісу на хату взяли (І. Фразеологічний словник української мови
- Сковорода — див. Сковорода, Григорій Савич Філософський енциклопедичний словник
- сковорода — СКОВОРОДА́, ПАТЕ́ЛЬНЯ діал., ПА́НВА діал. Словник синонімів української мови
- сковорода — Сковорода́, -ди́; ско́вороди, сковорі́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)