1. Словник української мови у 20 томах

скоп

СКОП, у, ч., розм.

Те саме, що ску́пчення 2.

– Житло у мене кепське – підвал, але якщо не маєш де жити і скопу не боїшся – ночуй, поки не влаштуєшся (Ф. Бурлака);

Багата моя Січ була не п'яним скопом – Могутніми синами (Б. Олійник).

◇ (1) Усі́м (ці́лим) ско́пом – всі разом, гуртом.

Усім скопом пішли [майстри] проводити свого почесного гостя (З. Тулуб);

Розкуркулені поперли на нього цілим скопом, засукуючи на ходу рукава (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоп — скоп іменник чоловічого роду скупчення; також уживається в складі фразеологізму — усім скопом розм. Орфографічний словник української мови
  2. скоп — I -у, ч., розм. Те саме, що скупчення 2). Усім скопом — всі разом, гуртом. II -а, ч., зах. Кастрований баран. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скоп — СКУ́ПЧЕННЯ (велика кількість зібраних, зосереджених в одному місці людей, тварин, предметів і т. ін.), ТИ́СНЯВА, СТО́ВПИЩЕ, СТОВПИСЬКО, СКО́ПИЩЕ підсил., СКОП підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн. Словник синонімів української мови
  4. скоп — СКОП, у, ч., розм. Те саме, що ску́пчення 2. — Житло у мене кепське — підвал, але якщо не маєш де жити і скопу не боїшся — ночуй, поки не влаштуєшся (Бурл., Напередодні, 1956, 45). ◊ Усі́м (ці́лим) ско́пом — всі разом, гуртом. Словник української мови в 11 томах
  5. скоп — Скоп, -па м. Кладеный баранъ. Вх. Пч. II. 6. Словник української мови Грінченка