скоп
СКОП, у, ч., розм. Те саме, що ску́пчення 2.
— Житло у мене кепське — підвал, але якщо не маєш де жити і скопу не боїшся — ночуй, поки не влаштуєшся (Бурл., Напередодні, 1956, 45).
◊ Усі́м (ці́лим) ско́пом — всі разом, гуртом.
Усім скопом пішли [майстри] проводити свого почесного гостя (Тулуб, Людолови, І, 1957, 180);
Розкуркулені поперли на нього цілим скопом, засукуючи на ходу рукава (Тют., Вир, 1964, 410).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скоп — скоп іменник чоловічого роду скупчення; також уживається в складі фразеологізму — усім скопом розм. Орфографічний словник української мови
- скоп — I -у, ч., розм. Те саме, що скупчення 2). Усім скопом — всі разом, гуртом. II -а, ч., зах. Кастрований баран. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скоп — СКОП, у, ч., розм. Те саме, що ску́пчення 2. – Житло у мене кепське – підвал, але якщо не маєш де жити і скопу не боїшся – ночуй, поки не влаштуєшся (Ф. Бурлака); Багата моя Січ була не п'яним скопом – Могутніми синами (Б. Олійник). Словник української мови у 20 томах
- скоп — СКУ́ПЧЕННЯ (велика кількість зібраних, зосереджених в одному місці людей, тварин, предметів і т. ін.), ТИ́СНЯВА, СТО́ВПИЩЕ, СТОВПИСЬКО, СКО́ПИЩЕ підсил., СКОП підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн. Словник синонімів української мови
- скоп — Скоп, -па м. Кладеный баранъ. Вх. Пч. II. 6. Словник української мови Грінченка