скоп

СКУ́ПЧЕННЯ (велика кількість зібраних, зосереджених в одному місці людей, тварин, предметів і т. ін.), ТИ́СНЯВА, СТО́ВПИЩЕ, СТОВПИСЬКО, СКО́ПИЩЕ підсил., СКОП підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн.; НАПЛИ́В (прибуття кого-небудь у великій кількості); ПРО́БКА розм. (скупчення кого-, чого-небудь, що запруджує прохід, проїзд). В ці дні село трималося гурту, не маючи думки про те, що гітлерівцям легше вигубить людське скупчення, ніж окремі сім'ї (К. Гордієнко); Попереду, в густій тисняві рейок, колій, вивернутих шпал — скільки видно було — безліч покалічених і вцілілих вагонів (В. Козаченко); Білі довгасті пасма, одірвавшись од ніби нерухомого, а насправді неспокійного стовпища хмар, летять назустріч літакові (Л. Первомайський); Розімлілим оком він перелічує корів, що пасуться на стернях, зупиняє погляд на скопищі (М. Стельмах); Багата моя Січ була не п'яним скопом — Могутніми синами! (Б. Олійник); Від напливу людей у читальні не зачинялися двері (С. Чорнобривець); — На вулиці утворилася пробка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоп — скоп іменник чоловічого роду скупчення; також уживається в складі фразеологізму — усім скопом розм. Орфографічний словник української мови
  2. скоп — I -у, ч., розм. Те саме, що скупчення 2). Усім скопом — всі разом, гуртом. II -а, ч., зах. Кастрований баран. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скоп — СКОП, у, ч., розм. Те саме, що ску́пчення 2. – Житло у мене кепське – підвал, але якщо не маєш де жити і скопу не боїшся – ночуй, поки не влаштуєшся (Ф. Бурлака); Багата моя Січ була не п'яним скопом – Могутніми синами (Б. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  4. скоп — СКОП, у, ч., розм. Те саме, що ску́пчення 2. — Житло у мене кепське — підвал, але якщо не маєш де жити і скопу не боїшся — ночуй, поки не влаштуєшся (Бурл., Напередодні, 1956, 45). ◊ Усі́м (ці́лим) ско́пом — всі разом, гуртом. Словник української мови в 11 томах
  5. скоп — Скоп, -па м. Кладеный баранъ. Вх. Пч. II. 6. Словник української мови Грінченка