скороминка
СКОРО́МИНКА, и, ж.
Пестл. до скоро́мина.
З черцями не їсть [Левко], а сам собі готує страву, що-небудь смачніше, а то й скороминку (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скороминка — скоро́минка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- скороминка — -и, ж. Пестл. до скоромина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скороминка — СКОРО́МИНКА, и, ж. Пестл. до скоро́мина. З черцями не їсть [Левко], а сам собі готує страву, що-небудь смачніше, а то й скороминку (Коцюб., III, 1956, 144). Словник української мови в 11 томах