1. Словник української мови в 11 томах

скороминка

СКОРО́МИНКА, и, ж. Пестл. до скоро́мина.

З черцями не їсть [Левко], а сам собі готує страву, що-небудь смачніше, а то й скороминку (Коцюб., III, 1956, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скороминка — скоро́минка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скороминка — -и, ж. Пестл. до скоромина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скороминка — СКОРО́МИНКА, и, ж. Пестл. до скоро́мина. З черцями не їсть [Левко], а сам собі готує страву, що-небудь смачніше, а то й скороминку (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах