скороминучий
СКОРОМИНУ́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що скоромину́щий.
Розмовляла [Люба] з Юрієм, згадуючи кожну дрібничку з свого скороминучого щастя (П. Кочура);
Людське життя не таке вже довге, щоб розмінювати його на тимчасові скороминучі захоплення і розчарування (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скороминучий — (який скоро проходить) недовгий, швидкоминущий, перебіжний, нетривалий, короткочасний. Словник синонімів Полюги
- скороминучий — див. швидкий Словник синонімів Вусика
- скороминучий — -а, -е. Те саме, що скороминущий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скороминучий — СКОРОМИНУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що скоромину́щий. Розмовляла [Люба] з Юрієм, згадуючи кожну дрібничку з свого скороминучого щастя (Кочура, Зол. грамота, 1960, 518); Людське життя не таке вже довге, щоб розмінювати його на тимчасові скороминучі захоплення і розчарування (Рад. літ-во, 4, 1967, 25). Словник української мови в 11 томах