скорпіон
СКОРПІО́Н, а, ч.
1. зоол. Отруйна членистонога тварина класу павукоподібних, поширена у країнах з теплим та жарким кліматом.
Ігор побачив огидну сіру комаху .. Це був великий скорпіон, відворотна комаха, небезпечна своєю отрутою (О. Донченко);
Тут [у Кизил-Джарському яру] метушились білясті терміти, там сидів світло-жовтий скорпіон (із журн.);
* У порівн. Скорпіоном язик твій був нам, він труїв нас і жалив невпинно (Леся Українка);
Вогонь наших кулеметів і гармат пришпилив фашистів до землі. Вони звиваються в своїх щілинах, наче скорпіони (Я. Качура).
2. астр. Зодіакальне сузір'я з яскравою зіркою Антарес.
У сузір'ї Скорпіона розташоване потужне джерело рентгенівського проміння (з наук.-попул. літ.).
3. перен. Про підступну, підлу людину.
[Нартал:] Кубло гадюче! перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! Скорпіони! (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- Скорпіон — Скорпіо́н іменник чоловічого роду сузір'я Орфографічний словник української мови
- скорпіон — див. ПАВУК; (хто) злюка, юхида. Словник синонімів Караванського
- скорпіон — -а, ч. 1》 У давнину – метальна машину типу балісти. 2》 Сузір'я Південної півкулі неба. 3》 зоол. Отруйна членистонога тварина ряду павукоподібних, поширена у країнах з теплим і жарким кліматом. 4》 перен. Про підступну, підлу людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скорпіон — скорпіо́н [лат. scorpio (scorpionis), з грец. σκορπίος] 1. У давнину – метальна машина, вид балісти. 2. Сузір’я Південної півкулі неба з яскравою зіркою Антарес. Словник іншомовних слів Мельничука
- скорпіон — Скорпіо́н, -на; -о́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скорпіон — СКОРПІО́Н, а, ч., зоол. 1. Отруйна членистонога тварина ряду павукоподібних, поширена у країнах з теплим та жарким кліматом. Ігор побачив огидну сіру комаху.. Це був великий скорпіон, відворотна комаха, небезпечна своєю отрутою (Донч. Словник української мови в 11 томах