скорпіон

скорпіо́н

-а, ч.

1》 У давнину – метальна машину типу балісти.

2》 Сузір'я Південної півкулі неба.

3》 зоол. Отруйна членистонога тварина ряду павукоподібних, поширена у країнах з теплим і жарким кліматом.

4》 перен. Про підступну, підлу людину.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Скорпіон — Скорпіо́н іменник чоловічого роду сузір'я Орфографічний словник української мови
  2. скорпіон — див. ПАВУК; (хто) злюка, юхида. Словник синонімів Караванського
  3. скорпіон — СКОРПІО́Н, а, ч. 1. зоол. Отруйна членистонога тварина класу павукоподібних, поширена у країнах з теплим та жарким кліматом. Ігор побачив огидну сіру комаху .. Це був великий скорпіон, відворотна комаха, небезпечна своєю отрутою (О. Словник української мови у 20 томах
  4. скорпіон — скорпіо́н [лат. scorpio (scorpionis), з грец. σκορπίος] 1. У давнину – метальна машина, вид балісти. 2. Сузір’я Південної півкулі неба з яскравою зіркою Антарес. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. скорпіон — Скорпіо́н, -на; -о́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скорпіон — СКОРПІО́Н, а, ч., зоол. 1. Отруйна членистонога тварина ряду павукоподібних, поширена у країнах з теплим та жарким кліматом. Ігор побачив огидну сіру комаху.. Це був великий скорпіон, відворотна комаха, небезпечна своєю отрутою (Донч. Словник української мови в 11 томах