скорпіон
скорпіо́н
-а, ч.
1》 У давнину – метальна машину типу балісти.
2》 Сузір'я Південної півкулі неба.
3》 зоол. Отруйна членистонога тварина ряду павукоподібних, поширена у країнах з теплим і жарким кліматом.
4》 перен. Про підступну, підлу людину.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Скорпіон — Скорпіо́н іменник чоловічого роду сузір'я Орфографічний словник української мови
- скорпіон — див. ПАВУК; (хто) злюка, юхида. Словник синонімів Караванського
- скорпіон — СКОРПІО́Н, а, ч. 1. зоол. Отруйна членистонога тварина класу павукоподібних, поширена у країнах з теплим та жарким кліматом. Ігор побачив огидну сіру комаху .. Це був великий скорпіон, відворотна комаха, небезпечна своєю отрутою (О. Словник української мови у 20 томах
- скорпіон — скорпіо́н [лат. scorpio (scorpionis), з грец. σκορπίος] 1. У давнину – метальна машина, вид балісти. 2. Сузір’я Південної півкулі неба з яскравою зіркою Антарес. Словник іншомовних слів Мельничука
- скорпіон — Скорпіо́н, -на; -о́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скорпіон — СКОРПІО́Н, а, ч., зоол. 1. Отруйна членистонога тварина ряду павукоподібних, поширена у країнах з теплим та жарким кліматом. Ігор побачив огидну сіру комаху.. Це був великий скорпіон, відворотна комаха, небезпечна своєю отрутою (Донч. Словник української мови в 11 томах