1. Словник української мови в 11 томах

скорпіон

СКОРПІО́Н, а, ч., зоол.

1. Отруйна членистонога тварина ряду павукоподібних, поширена у країнах з теплим та жарким кліматом.

Ігор побачив огидну сіру комаху.. Це був великий скорпіон, відворотна комаха, небезпечна своєю отрутою (Донч., IV, 1957, 11);

Тут [у Кизил-Джарському яру] метушились білясті терміти, там сидів світло-жовтий скорпіон (Знання.., 3, 1966, 29);

*У порівн. Скорпіоном язик твій був нам, він труїв нас і жалив невпинно (Л. Укр., І, 1951, 290);

Вогонь наших кулеметів і гармат пришпилив фашистів до землі. Вони звиваються в своїх щілинах, наче скорпіони (Кач., Вибр., 1953, 410).

2. перен. Про підступну, підлу людину.

[Нартал:] Кубло гадюче! перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! Скорпіони! (Л. Укр., II, 1951, 428).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Скорпіон — Скорпіо́н іменник чоловічого роду сузір'я Орфографічний словник української мови
  2. скорпіон — див. ПАВУК; (хто) злюка, юхида. Словник синонімів Караванського
  3. скорпіон — -а, ч. 1》 У давнину – метальна машину типу балісти. 2》 Сузір'я Південної півкулі неба. 3》 зоол. Отруйна членистонога тварина ряду павукоподібних, поширена у країнах з теплим і жарким кліматом. 4》 перен. Про підступну, підлу людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скорпіон — СКОРПІО́Н, а, ч. 1. зоол. Отруйна членистонога тварина класу павукоподібних, поширена у країнах з теплим та жарким кліматом. Ігор побачив огидну сіру комаху .. Це був великий скорпіон, відворотна комаха, небезпечна своєю отрутою (О. Словник української мови у 20 томах
  5. скорпіон — скорпіо́н [лат. scorpio (scorpionis), з грец. σκορπίος] 1. У давнину – метальна машина, вид балісти. 2. Сузір’я Південної півкулі неба з яскравою зіркою Антарес. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. скорпіон — Скорпіо́н, -на; -о́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)