1. Словник української мови у 20 томах

скособочений

СКОСОБО́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до скособо́чити.

– Коли це вони встигли вчинити такий погром? – гнівно думав Хаєцький про німців, наближаючись до бетонованого заводського паркана, скособоченого ударом повітряної хвилі (О. Гончар);

Перейшов [Аркадій] дорогу і завернув у поле .. Де-не-де видніли скособочені від вітру полукіпки (Ірина Вільде).

2. у знач. прикм. Який має викривлений бік, викривлену постать (про людину); кривобокий.

Юрко мовчав. Він стояв скособочений, малий, настовбурчений, як голодний щиглик (Ю. Мушкетик);

// Перекошений на один бік, викривлений, несиметричний.

На галявині стояв невеличкий, скособочений, напівзруйнований будинок (Ю. Мокрієв);

Вчитель підходить до скособочених дверей і пальцями натискає на клямку (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скособочений — скособо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. скособочений — див. кривий Словник синонімів Вусика
  3. скособочений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до скособочити. 2》 у знач. прикм. Який має викривлений бік, викривлену постать (про людину); кривобокий. || Перекошений на один бік, викривлений, несиметричний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скособочений — КРИВОБО́КИЙ (який має викривлений бік, викривлену постать), КОСОБО́КИЙ, СКОСОБО́ЧЕНИЙ (який зробився таким). — Оце, — кажу, — дивись: не сліпа, і не крива, і не кривобока (Ганна Барвінок); (Іван... Словник синонімів української мови
  5. скособочений — СКОСОБО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до скособо́чити. — Коли це вони встигли вчинити такий погром? — гнівно думав Хаєцький про німців, наближаючись до бетонованого заводського паркана, скособоченого ударом повітряної хвилі (Гончар, III, 1959... Словник української мови в 11 томах