скотинка
СКОТИ́НКА, и, ж., збірн.
Пестл. до скоти́на 1.
Дома довелося залишити все господарство на повнім ходу, скотинку, хату, садок, сусідів – словом, усе (Г. Хоткевич);
[1-й чоловік:] Ану, рушаймо! Обсушились трохи, відпочили, і скотинка підпаслась, ну й гайда (М. Кропивницький);
А ще ж я мав корову-годівницю, Що вся вона була неначе цяцька; Дак нечестивець загубив її, Безвинную .. скотинку (А. Кримський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скотинка — скоти́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- скотинка — -и, ж., збірн. Пестл. до скотина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- скотинка — (-и) ж. 1. крим. Людина. БСРЖ, 543; ЯБМ, 2, 346. 2. мол.; зневажл. Те саме, що скотина 2. Скотинка — термін, який означає дівчину легкої поведінки, легкої доступності. Часто С. сприймають як повію й брутально з нею поводяться. <... Словник жарґонної лексики української мови
- скотинка — СКОТИ́НКА, и, ж., збірн. Пестл. до скоти́на 1. Дома довелося залишити все господарство на повнім ходу, скотинку, хату, садок, сусідів — словом, усе (Хотк., І, 1966, 102); [1-й чоловік:] Ану, рушаймо!... Словник української мови в 11 томах
- скотинка — Скотина, -ни ж. = скот. Ой вечером та долиною ішов пастух з скотиною. н. п. ум. скотинка, скоти́ночка. Словник української мови Грінченка