скотина
СКОТИ́НА, и, ж.
1. збірн. Те саме, що скот.
Скотина Іде пасучися, рядком Ідуть за нею батько й мати (Т. Шевченко);
Вигнав пастушок скотину на поляну (Г. Хоткевич);
На цих землях і велося панське господарство, де сіяли пшеницю та вирощували табуни скотини (Г. Коцюба);
[Мотря:] Піди, синашу, та допоможи дідові упорядкувати скотину (З. Мороз);
// Одна тварина.
Та й справді, хороший був ослик, людяний, смирний, слухняний. Жалко скотину (М. Коцюбинський);
* У порівн. – Кундель, бач, який здоровий, мов скотина (Л. Глібов).
2. перен., розм. Про грубу, жорстоку, підлу людину.
Вона допевнилася, що її муж – скотина. То чи ж годна вона любити скотину людською любов'ю? (Л. Мартович);
// Уживається як лайливе слово.
– Гудзь! – обізвав учитель. – Сюди!.. – Накарачки, скотино! – гукнув учитель (Панас Мирний);
– Пробачте, я інтелігентна людина, і прошу... – Я теж інтелігент! – ледве стримуючи лють, роздільно і тихо сказав Щорс. – Ми обоє вчились на народні гроші, скотина (О. Довженко);
– Но, но! – галасує начальник поліції. – Не пащекуй, скотино! (Ю. Яновський).
Значення в інших словниках
- скотина — скоти́на 1 іменник жіночого роду худоба збірн. скоти́на 2 іменник жіночого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- скотина — ЗБ. худоба, товар, д. маржина, р. скот, (робоча) тягло; (одна <�і як лайка>) товарина скотиняка, худобина; скотинка. Словник синонімів Караванського
- скотина — -и, ж. 1》 збірн. Те саме, що скот. || Одна тварина. 2》 перен., розм. Про грубу, жорстоку, підлу людину. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скотина — моск. худобина худобина, бидло, шевлюга, (слаба) шкут Словник чужослів Павло Штепа
- скотина — скоти́на́ вул. підла, непорядна людина; негідник (м, ср, ст): Се правдива скотина́ (Франко)|| = креатура Лексикон львівський: поважно і на жарт
- скотина — (-и) ж. 1. крим.; зневажл. Неавторитетна людина. БСРЖ, 543; ЯБМ, 2, 346. 2. мол.; зневажл. Дівчина легкої поведінки; повія. Знімає скотину за 5 грн. І потрахує жадібно, жадібно (Синопсис станіславський необов'язковий). Словник жарґонної лексики української мови
- скотина — ХУДО́БА збірн. (четвероногі сільськогосподарські свійські тварини), СКОТИ́НА, СКОТ, ХУДО́БИНА розм., ЖИВОТИ́НА розм.; ТОВА́Р, БИ́ДЛО розм., МАРЖИ́НА діал., МАРЖИ́НКА діал. (великі рогаті свійські тварини). Словник синонімів української мови
- скотина — СКОТИ́НА, и, ж. 1. збірн. Те саме, що скот. Скотина Іде пасучися, рядком Ідуть за нею батько й мати (Шевч., II, 1963, 362); Вигнав пастушок скотину на поляну (Хотк. Словник української мови в 11 томах