скотч

СКОТЧ¹, у, ч.

Прозора клейка плівка.

Для настільної композиції нам знадобляться плоска глиняна тарілка, “оазис” (губка для фіксації живих рослин), дріт і скотч (із журн.);

Вони були зв'язані міцними мотузками, із заклеєними скотчем ротами (з газ.).

СКОТЧ², у, ч.

Шотландське віскі з ячменю.

Чівас Рігал є класичним скотчем із витонченим і складним характером. Популярний вже більше двохсот років, він став світовим лідером в категорії 12-річних скотчей, заслуживши звання “Принца Шотландського Віскі”. (з реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скотч — скотч іменник чоловічого роду клейка стрічка Орфографічний словник української мови
  2. скотч — -а, ч. Тонка стрічка з липким шаром, яка використовується для пакування дрібних предметів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови