1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скотч

-а, ч.

Тонка стрічка з липким шаром, яка використовується для пакування дрібних предметів тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скотч — скотч іменник чоловічого роду клейка стрічка Орфографічний словник української мови
  2. скотч — СКОТЧ¹, у, ч. Прозора клейка плівка. Для настільної композиції нам знадобляться плоска глиняна тарілка, “оазис” (губка для фіксації живих рослин), дріт і скотч (із журн.); Вони були зв'язані міцними мотузками, із заклеєними скотчем ротами (з газ.). Словник української мови у 20 томах